Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття

На нашем сайте вы можете читать онлайн «Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Новое время. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.

0 баллов
0 мнений
4 чтения

Дата выхода

07 октября 2020

Краткое содержание книги Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття, аннотация автора и описание

Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Коллектив авторов) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.

Описание книги

Книгу нарисів львівських етнологів та істориків написано не стільки для галичан, скільки для всіх співвітчизників в Україні та за кордоном, які хочуть (і повинні) краще запізнати Галичину – південно-західну частину сучасної України, що сягає північних схилів Карпат, басейнів верхнього і середнього Дністра, верхньої течії Західного Бугу, верхнього Сяну. В етнокультурному аспекті сучасна Галичина (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська області) території Західного Поділля, Опілля, Надсяння і Покуття, частини територій Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини та Волині. Так, після першого поділу Речі Посполитої 1772 року до Галичини приєднано частину історико-етнографічної Волині (півчнічні терени сучасної Львівської області), яка поступово була «огаличанина».

Запрошуємо до читання та пізнання самобутнього етнокультурного простору західного регіону України у так звану «австрійську» добу.


В формате PDF A4 сохранен издательский макет.

Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно

Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.

Текст книги

Шрифт
Размер шрифта
-
+
Межстрочный интервал

Одночасно з будiвництвом курноi чи напiвкурноi хати виготовляли облаштування та обладнання iнтер’еру, яке складалось iз вбудованих i напiввбудованих меблiв: лав, постелi (пiл), стола, скринi, жердки, мисника, ослонiв, гряд тощо. Наприклад, у курнiй хатi монтували лави – передню, вздовж фасадноi стiни, i бокову, вздовж причiлковоi. Часто основа лави спиралася на пiдставки, вимуруванi з глини, камiння i глини, круглякiв iз вiдрiзка стовбура дуба, смереки, граба або колених iз стовбура i тесаних сокирою прямокутних «ковбанiв», якi з’еднували iз зрубом хати або вкопували в долiвку.

На такiй лавi спали члени великоi сiм’i, на нiй займалися рiзноманiтними господарськими справами. Частiше за все на лавi газда ремонтував взуття, жiнка шила, вишивала i пряла. На передню лаву iнколи ставили бокову дошку мисника, вiдро з водою. Мiсце на лавi навпроти стола вважалося почесним. У недiлю i релiгiйнi свята лаву застеляли домотканим полотном чи «дорiжками».

Своерiднiстю внутрiшнього вигляду iнтер’еру Галичини визначаеться також вирiшенням таких елементiв хати, як стiни.

Наприклад, стiни хати на Гуцульщинi найчастiше вiдкритi з обох бокiв i тiльки в серединi житлового примiщення, зведеного iз колод, стiни мастили глиною або тинькували. Стiни, зведенi у зруб iз протесаноi деревини, у помешканнi гемблювали. Таку хату гуцули називали двояко: «мита хата», «гиблена хата», Стiни й стелю хати кожна господиня мила два-три рази на рiк. Спершу промивали гарячою водою, потiм – розсолом iз квашеноi капусти (вбивае шашiль i комах-паразитiв) i ще раз холодною водою.
Стiни з протесаноi деревини мастили бiлою глиною, а у серединi ХХ ст. бiлим вапном. Стiни з колод усерединi хати тинькували («мащена хата»), мазанi стiни бiлили також вапном i бiлою глиною. На стiнах розвiшували рiзноманiтнi прикраси.

У тих бойкiвських хатах, де стiни були заввишки 3 м, iм надавали нахил усередину. Їх не бiлили, а тiльки мили, т. зв. «мита хата».

Пiч у хатi, с. Мшанець, Старосамбiрський р-н (Бойкiвщина).

Варто зауважити, що в зазначений перiод найдовше курне i напiвкурне житло функцiонувало на Бойкiвщинi та Лемкiвщинi i спорадично траплялося на Гуцульщинi, Покуттi, Опiллi, Надсяннi та пiдгiрськiй частинi Украiнських Карпат.

Наприклад, хата, побудована наприкiнцi ХІХ ст. у с. Велике (Старосамбiрщина) Надсяння, первинно була курною. Переобладнана у курну в 30-х рр. минулого столiття, у якiй демонтували курну пiч i побудували нову, з комином, дим iз якоi виходив у сiни.

Добавить мнение

Ваша оценка

Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

Мнения

Еще нет комментариев о книге Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!

Другие книги автора

Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Коллектив авторов! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.

Похожие книги