Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття

Name: Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття
Author: Коллектив авторов

На нашем сайте вы можете читать онлайн «Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Новое время. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.

0 баллов

0 мнений

4 чтения

Автор

Коллектив авторов

Жанр

Новое время

Дата выхода

07 октября 2020

Читать книгу

Краткое содержание книги Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття, аннотация автора и описание

Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Коллектив авторов) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.

Описание книги

Книгу нарисів львівських етнологів та істориків написано не стільки для галичан, скільки для всіх співвітчизників в Україні та за кордоном, які хочуть (і повинні) краще запізнати Галичину – південно-західну частину сучасної України, що сягає північних схилів Карпат, басейнів верхнього і середнього Дністра, верхньої течії Західного Бугу, верхнього Сяну. В етнокультурному аспекті сучасна Галичина (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська області) території Західного Поділля, Опілля, Надсяння і Покуття, частини територій Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини та Волині. Так, після першого поділу Речі Посполитої 1772 року до Галичини приєднано частину історико-етнографічної Волині (півчнічні терени сучасної Львівської області), яка поступово була «огаличанина».
Запрошуємо до читання та пізнання самобутнього етнокультурного простору західного регіону України у так звану «австрійську» добу.

В формате PDF A4 сохранен издательский макет.

Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно

Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.

Текст книги

Шрифт

Размер шрифта

Межстрочный интервал

↓

↑

Сбросить

Вiдмiнностi спостерiгаемо в декоративному вирiшеннi: рiзьба на деревi, тканинах, керамiчних виробах, архiтектонiцi опалювальних пристроiв, у формах предметiв облаштування та обладнання, iх кiлькостi тощо. Слiд наголосити, що предметне заповнення, форми меблiв – як, наприклад, скринь, – iхнiх форм рiзьблених деталей дитячих колисок, жердок, сволокiв, тканин тощо, особливо низинноi частини лiсостеповоi Косiвщини, а також Коломийщини i Снятинщини, е характерним iз вирiшенням iнтер’еру народного житла Гуцульщини.

На Покуттi, у селах Росохач, Вiльхiвцi (Городенкiвщина), якщо хата складалася з двох житлових помешкань, то в тiй, що жили, означували «стара хата», а у якiй не жили, залишали чистою – «нова хата», або «перша хата» – «друга хата», «вища хата» – «нижча хата», «хатчина» – «хата».

Дим з печi виводився через каглу в сiни, а звiдти пiдiймався на горище i через отвiр у солом’яному даху, який не зашивали снiпками, званий «димник», виходив назовнi, розповiдала респондент Павлюк Катерина, 1921 р. н.

Невелике вiконце, вмонтоване бiля печi, на тильнiй стiнi називали «затильне», на причiлковiй – «причiлкове», на фасаднiй – «передне», «основне». Ікони розвiшували вподовж причiлковоi стiни. За них на Трiйцю затикали квiти («ружi»), за сволок – квiти-«паничi», а на землю настеляли листя з явора. Пiч i припiчок у буднiй день застеляли бiлою веретою, а «писаною», або ще звали «павучкою», на якiй поеднували кольори, чорне з бiлим, коричневе з червоним. Лави в будень не застеляли, а у свята на них стелили «налавники».

Постiль застеляли «павучковими» веретами. Зверху наставляли 4–5 подушок, «пiшви» яких ткали на верстатi чорними i бiлими нитками Їх наставляли лише на свята, а в буднi тiльки бiлi були. У «хатчинi» була лише кухня, а в «хатi» пiч i кухня. Молодi спали в «хатчинi», а старшi в «хатi». Взимку спали всi у хатi, «тому що тато мали пiв-морга лiсу i шкода було нищити на дрова. Тодi на печi спали старшi, дiти на припiчку по двое. На постелi спали до п’яти осiб – батько, мати i трое дiтей.

Стеля ранiше була кладена з дощок. Їi називали «мита стеля». Перед Рiздвом, Великоднем, коли бiлили, то тодi i мили. Брали шмату i в щось воду. Товкли цеглу молотком або сокирою на мiлко дуже. Мийку вмокали у воду, потiм в цеглу i так терли. Це робили тiльки жiнки. Пiч ранiше мама мастила щосуботи, i тiльки бiля комина, де дим виходив, i там де спали. Я на коминi ранiше виробляла квiти з «мандебурки» (картоплi). На нiй ножиком вирiзувала якусь квiтку.

Дальше

Мнения

Еще нет комментариев о книге Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!

Другие книги автора

Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Коллектив авторов! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.