На нашем сайте вы можете читать онлайн «Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Новое время. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття

Автор
Жанр
Дата выхода
07 октября 2020
Краткое содержание книги Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Коллектив авторов) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Книгу нарисів львівських етнологів та істориків написано не стільки для галичан, скільки для всіх співвітчизників в Україні та за кордоном, які хочуть (і повинні) краще запізнати Галичину – південно-західну частину сучасної України, що сягає північних схилів Карпат, басейнів верхнього і середнього Дністра, верхньої течії Західного Бугу, верхнього Сяну. В етнокультурному аспекті сучасна Галичина (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська області) території Західного Поділля, Опілля, Надсяння і Покуття, частини територій Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини та Волині. Так, після першого поділу Речі Посполитої 1772 року до Галичини приєднано частину історико-етнографічної Волині (півчнічні терени сучасної Львівської області), яка поступово була «огаличанина».
Запрошуємо до читання та пізнання самобутнього етнокультурного простору західного регіону України у так звану «австрійську» добу.
В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
На означення супряги як звичаю трудовоi взаемодопомоги в Галичинi побутували iменники «спрягання», «спiлка» тощо, а також iхнi дiеслiвнi форми («спрягатися», «спiлкуватися»).
Будiвництво – одна з найбiльш трудомiстких i витратних робiт у життi селянина, вимагало взаемодопомоги мiж представниками сусiдськоi громади: супряги – пiд час транспортування будiвельного матерiалу, толоки – пiд час зведення жител i господарських споруд. Особливостi взаемодопомоги пiд час будiвництва на рiзних украiнських етнiчних землях залежали вiд його технiки, пов’язаноi, у тому числi, з будiвельним матерiалом.
На Гуцульщинi, Бойкiвщинi та Лемкiвщинi, де переважало зрубне будiвництво з круглякiв, «плениць» чи брусiв iз дерев хвойних порiд, основнi роботи виконували майстри-будiвельники. Сусiди допомагали виконати певнi пiдсобнi роботи. Найпоширенiшою взаемодопомогою пiд час будiвництва на цих теренах було транспортування будiвельного матерiалу.
На Бойкiвщинi газда, який планував будувати нове зрубне житло, просив односельцiв допомоги пiд час перевезення деревини з лiсу на мiсце майбутнього будiвництва.
Пiсля звезення будiвельного матерiалу на мiсце будiвництва визначали день закладання пiдвалин («закладщини», «заклащина», «закладини»). Зазвичай, «заклащина» припадала на суботу чи п’ятницю, i в жодному разi не на понедiлок, який вважався важким днем. Це була перша колективна робота пiд час будiвництва – вiдбувалася толокою за участi мешканцiв «кутка» села. Пiсля закладання пiдвалин господар частував майстрiв i iхнiх помiчникiв.
На Покуттi стiни хат зводили з «кругляка» чи «у вугли» (в зруб), або «у замiть» (в стовпи). З обох бокiв iх обмазували товстим шаром глиносолом’яного замiсу.











