На нашем сайте вы можете читать онлайн «Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Новое время. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття

Автор
Жанр
Дата выхода
07 октября 2020
Краткое содержание книги Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Коллектив авторов) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Книгу нарисів львівських етнологів та істориків написано не стільки для галичан, скільки для всіх співвітчизників в Україні та за кордоном, які хочуть (і повинні) краще запізнати Галичину – південно-західну частину сучасної України, що сягає північних схилів Карпат, басейнів верхнього і середнього Дністра, верхньої течії Західного Бугу, верхнього Сяну. В етнокультурному аспекті сучасна Галичина (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська області) території Західного Поділля, Опілля, Надсяння і Покуття, частини територій Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини та Волині. Так, після першого поділу Речі Посполитої 1772 року до Галичини приєднано частину історико-етнографічної Волині (півчнічні терени сучасної Львівської області), яка поступово була «огаличанина».
Запрошуємо до читання та пізнання самобутнього етнокультурного простору західного регіону України у так звану «австрійську» добу.
В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Для забезпечення мiцностi конструкцii «стельмахи» виготовляли платви iз сирого дерева, зарубуючи в них сухi крокви[12 - Андрiевська Т. Традицiйне народне житло в с. Космач. Науковi записки. Музей народноi архiтектури та побуту у Львовi. Львiв, 1998. Вип. І. С.39.]. Платви, поступово всихаючись, надiйно защемлювали крокви.
Гуцульська хата. Музей народноi архiтектури i побуту у Львовi
Стелю («стелину») виготовляли з гибльованих дощок, якi укладали встик, припасовували за посередництва зуба чи лиштви.
У гуцулiв (на вiдмiну вiд населення сусiднiх етнографiчних груп) у житловому примiшеннi вiддавна була дерев’яна пiдлога – «помiст», «пидлога» (хоча траплялась й глинобитна долiвка – «земле»)[13 - Могитич Р.
ри», по яких настеляли дошки.
Вкривав хати так званий «гуцульський дах» (вiдомий у науковiй лiтературi як «причiлковий дах») на кроквах («козлах») – чотирисхилий, з невеликими вертикальними щитами уверху причiлкiв, якi декорували шалюванням i обладнували отворами для вiдведення диму.
к», «двометро
вi цалiвки
», «шестип’едевi дошки») тощо.
Найпримiтивнiшими планувальними типами стацiонарного житла гуцулiв були невеличкi курнi однокамернi «бу
хнi» та двокамернi («хата» + «хороми») «бурде
i», у яких ще у кiнцi ХІХ ст.
м») двосхилим дахом з вiдкритими причiлками (архаiчноi конструкцii), дошки покриття якого зверху «привалювали каменем». Цiлком iмовiрно, що ще у ХVІІІ – на поч. ХІХ ст.










