Тринадцятиканоння. Тексти, що створили цивілізацію

Коментаторськi школи, що зародились у царствi Лу та пов’язувались з iменем видатного конфуцiанського Вчителя Мен-цзи (бл. 372–289 рр. до Р. Х.), та коментаторськi школи, що зародились у царствi Цi, що пов’язувались з iменем iншого видатного конфуцiанського Вчителя – Сунь-цзи (бл. 313 – бл. 238 рр. до Р. Х.).

Цей подiл коментаторських шкiл не цiлком збiгався з подiлом на «школу текстiв старого письма» та «школу текстiв нового письма» – всi «школи текстiв старого письма» виводили свое походження з рiдного для Конфуцiя царства Лу, однак серед «шкiл текстiв нового письма», бiльшiсть з яких вели свое походження iз царства Цi, було кiлька лiнiй передачi, що походили також з царства Лу – коментаторська традицiя «Ши цзiну» («Лу ши»); старша «Дай» та молодша «Дай» школи коментування «Лi цзи»; школа коментування «Гулян» на «Чунь цю».

Приблизно ще через сто рокiв пiсля У-дi (156–86/87 рр. до Р. Х.), у 26 р. до Р.

Х., пiд час правлiння iмператора Чен-дi, знову було видано указ про розшук втрачених книжок. Цього разу цим мали займатися спецiальнi чиновники, до обов’язкiв яких входило розшукувати тексти по всiй краiнi.

Як наслiдок, до iмператорськоi бiблiотеки надiйшло дуже багато книжок, але вони зберiгалися абияк: невпорядковано та несистематизовано, тож користуватися книгозбiрнею було дуже важко. Крiм того, книжки на бамбукових планках нищилися вiд часу, шкiдникiв та умов зберiгання.

За того ж iмператора Чен-дi (на тронi: 32–6 рр. до Р. Х.), коли iмператорське книгосховище знову поповнилося численними виданнями, зiбраними по всiй iмперii, канонознавець Лю Сян (79–6 рр. до Р. Х.), який служив при дворi трьох ханських правителiв, вiйськовий теоретик Жень Хун та медик Лi Чжу-го провели величезну роботу з вiдновлення та впорядкування цих книжкових багатств.

Пiсля смертi Лю Сяна цю роботу продовжив його син – Лю Сiнь (бл.

46 р. до Р. Х. – 23).

Саме завдяки титанiчнiй дiяльностi попередникiв щодо активного вiдновлення текстiв та збирання давнiх книжок, Лю Сiнь мав змогу впорядкувати iх за рiзними категорiями, а приблизно у 5 р. до Р. Х. створив знаменитий каталог «Сiм пiдроздiлiв» («Цi люе»), що дiйшов до нашого часу у виглядi бiблiографiчноi глави у складi «Історii [ранньоi] династii Хань» («Хань шу»).