Тринадцятиканоння. Тексти, що створили цивілізацію

Про це дiзнаемося з приватного листа, в якому повiдомляеться, що виготовити копiю бажаного твору на шовку нема змоги, бо його собiвартiсть е занадто дорогою порiвняно з папером.

Тодi ж два видатнi канонознавцi: Ма Жун – мiж 140 та 150 рр. та Чжен Сюань – мiж 160 та 200 рр. вперше уклали своi коментарi до «П’ятиканоння», в яких вчення викладено цiлiсно. Успiх цих коментарiв серед книжникiв був величезним.

Хоч iдеi цих вчених не вiдрiзнялися вiд iдей iхнiх попередникiв, але вони узгодили рiзнi iнтерпретацii тих чи тих пасажiв канонiв мiж собою, що полегшило iх вивчення.

На межi I–II ст. через зосередження влади в руках iмператорських родичiв, евнухiв, фаворитизм, корупцiю та сваволю, з правлiння Хе-дi (на тронi 89–106) стали помiтними кризовi явища в управлiннi вiдновленою династiею, якi посилилися при Хуань-дi (на тронi 147–167) та стали незворотними при правлiннi Лiн-дi (156–189; на тронi 168–189).

Пiсля завершення гарячих дискусiй мiж вченими у 174 р. iмператор Лiн-дi наказав Цай Юновi вигравiювати на каменi «нормативнi» версii канонiчних книжок та виставити iх у столицi – на околицi м.

Лоян, де була розташована Імператорська академiя та в мiсцi, що називалося Хундуминь. Це повелiння було виконано одним почерком впродовж 175–183 рр. – тексти було вигравiйовано на бiльш нiж 50 кам’яних стелах.

Зокрема, саме тодi повнiстю на каменях висiкли: «Шу цзiн», «І цзiн», «Ши цзiн», «І лi» (що тодi зазвичай називали «Лi цзи»), «Чунь цю» з коментарями Гун’ян Гао, «Лунь юй».

У роки правлiння Чжен ши (240–248) династii Вей до ханських канонiчних текстiв додали кам’янi стели iз вигравiйованими на них трьома зразками почерку «Шу цзiном» та «Чунь цю» з коментарем Цзо.

Вiдомо, що фрагменти цих стел збереглися аж до епохи Сун (960–1279)!

Для того часу це мало величезне значення – з такими кам’яними стелами можна було вивчати тексти канонiв, звiрити власну копiю тексту чи зняти копiю для себе, поспiлкуватися з iншими знавцями тощо. Як свiдчать джерела, в тi часи до стел щодня приходили багато людей.

Для копiювання «нормативних» текстiв канонiв студенти академii заповнювали тушшю iероглiфи, висiченi на каменi, робили з них вiдтиски на шовку чи паперi – такий спосiб можна вважати прообразом майбутнього ксилографiчного друку книжок.

Пiзнiше, зокрема, через повстання «Жовтих пов’язок» у 184 – 185 рр., природнi катаклiзми, економiчний занепад, династiя Хань поступово втрачае свою могутнiсть.