Лідери, що змінили світ

Томаш не полiнувався з’iздити до Годонiна, де його родина вже давно не жила, i здобути виписку з церковних книг, з тим, щоб вiдновити словацьке звучання свого прiзвища. Втiм, це був, мабуть, останнiй «словацький» жест у його життi. Саме в цей час Масарик почав цiкавитися нацiональними вiдносинами й усвiдомив себе не просто пiдданим Габсбургiв, а чехом. І потiм до самоi смертi вiн вважав словакiв лише гiлкою чеськоi нацii, а свою рiдну мову – дiалектом чеськоi. Саме Масарик через кiлька десятирiч придумав спiльноту «чехословакiв», до складу якоi в незалежнiй Чехословаччинi записували i чехiв, i словакiв.

Брненську гiмназiю Масарик так i не закiнчив. Протягом усього життя вiн був глибоко вiруючою людиною i шукав своi шляхи до Бога. 1869 року в 19-рiчного гiмназиста виникли iдейнi розходження з католицькою церквою (зрештою цей процес завершився через дев’ять рокiв його формальним переходом у протестантство, що аж нiяк не сприяло кар’ерi в «католицькiй» iмперii Габсбургiв). З огляду на величезний вплив, яким Масарик користувався серед учнiв, директор гiмназii спробував переконати його, що доки учиться, вiн мусить для загального спокою ходити до церкви, сповiдатися тощо, хоча, звичайно, жодна iнтелiгентна людина не може до того всього ставитися серйозно.

Мовляв, i сам директор не вiрить у цi попiвськi штучки, але з огляду на службовi обов’язки… Масарик усе те уважно вислухав, а тодi спокiйно сказав: «Але ж той, хто поводиться всупереч своiм переконанням, е шахраем i нiкчемою». «Педагог» кинувся на свого вихованця з кулаками. Масарик вихопив з печi коцюбу i з вигуком «Не займайте!» замахнувся на директора.

Вчена рада гiмназii «порадила» йому навчатися десь у iншому мiстi.

Як Томаш став Томашем-Гаррiгом i виграв «рукописну вiйну»

Ле Монье, який з Брно пiшов на пiдвищення до Вiдня, допомiг Масарику вступити до столичноi гiмназii, яку вiн i закiнчив 1872 року, двадцятидворiчним. А вже через сiм рокiв Масарик став доцентом фiлософського факультету Вiденського унiверситету.

За цей час вiн встиг закiнчити унiверситет – одночасно два факультети: фiлологiчний i фiлософський, захистити докторську дисертацiю (приблизний аналог нашоi кандидатськоi) i навiть габiлiтуватися (на «нашi грошi» – це стати доктором наук). Швидкiсть i зовнiшня легкiсть, з якою Масарик долав сходинки науковоi кар’ери, вражають.

Але ще перед цим Томаш став Томашем-Гаррiгом. На честь своеi дружини Масарик узяв собi ii дiвоче прiзвище як друге iм’я.