Гендерне тяжіння: виклики та рішення

Навiть дивно!

Але вiдтодi минуло п’ятнадцять рокiв. Тепер я не уявляю себе «юристом».

І ось уже зовсiм хорошi новини:

Державна служба Украiни з надзвичайних ситуацiй (ДСНС) в 2018 роцi видала перший словничок фемiнiтивiв для своiх прес-офiцерiв та прес-офiцерок. У нас починаються реальнi змiни.

Наступним у цьому сенсi став Кабiнет Мiнiстрiв Украiни, який 22 травня 2019 року затвердив Новий украiнський правопис – зiбрання правил, що встановлюють способи передавання украiнськоi лiтературноi мови на письмi.

Документ пiдготовлено Украiнською нацiональною комiсiею з питань правопису, що працювала впродовж 2015—2018 рр. Вона врахувала окремi зауваження та пропозицii, висловленi пiд час громадського обговорення проекту (серпень-вересень 2018 р.).

У роздiлi «Правопис суфiксiв. Іменниковi суфiкси» в п. 32.4 мiстяться наступнi правила: «За допомогою суфiксiв -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес- та iн. вiд iменникiв чоловiчого роду утворюемо iменники на означення осiб жiночоi статi. Найуживанiшим е суфiкс -к-, бо вiн поеднуваний з рiзними типами основ: а5вторка, диза5йнерка, дире5кторка, реда5кторка, спiва5чка, студе5нтка, фiгури5стка та iн.

Суфiкс -иц-(я) приеднуемо насамперед до основ на -ник: верста5льниця, набi5рниця, пора5дниця та -ень: учени5ця. Суфiкс -ин-(я) сполучаемо з основами на -ень: кравчи5ня, плавчи5ня, продавчи5ня, на приголосний: майстри5ня, фiлологи5ня; бойки5ня, лемки5ня. Суфiкс -ес- рiдковживаний: дияконе5са, патроне5са, поете5са».

За словами Олени Масалiтиноi, радницi Мiнiстра освiти i науки Украiни, яка багато зробила та продовжуе роботу з адвокацii застосування фемiнiтивiв, «це iсторичний момент – офiцiйний документ нарештi зафiксував питому рису украiнськоi мови, яка з рiзних причин кiлька десятилiть витiснялася з мовноi картини свiту! Сподiваюся, це лише перший крок на шляху подолання украiнською мовою андроцентризму!»[1 - https://www.

facebook.com/masalitina.olena/posts/2434390696626716?comment_id=24382743962383465]

Вживати фемiнiтиви важливо ще й тому, що пiд час гiбридних вiйн, а саме в такiй ситуацii зараз перебувае Украiна, «символiчнi компоненти виходять на перший план i починають вiдiгравати ледве не вирiшальну роль.

А носiями передачi смислiв е вербальнi засоби (слова, словосполучення, тексти) та невербальнi реалiзатори (вiзуальнi, звуковi тощо)»[2 - Стратегiчнi комунiкацii в умовах гiбридноi вiйни: погляд вiд волонтера до науковця: монографiя. – К.: НА СБ Украiни, 2018. – с. 15].