Філософія грошей

Довжина рядiв господарських акцiй, без якоi справа не дiйшла б до безперервностi, органiчного взаемозв’язку i внутрiшньоi плiдностi господарства, залежить вiд стабiльностi вартостi грошей [Geldwert], бо лише ця стабiльнiсть уможливлюе далекогляднi обчислення, багаточленнi справи, довгостроковi кредити. Доки увага звернута на цiновi коливання одиничного об’екта, не можна визначити, чи змiнюеться його вартiсть, а вартiсть грошей залишаеться стабiльною, чи справи стоять навпаки; константнiсть грошовоi вартостi випливае тiльки тодi як об’ективний факт, коли пiдвищенням цiн якогось товару або сфери товарiв вiдповiдають зменшення цiн iнших товарiв.

Загальне пiдвищення всiх цiн на товари означало б зниження грошовоi вартостi; щойно вiдбуваеться перше, таким чином порушена константнiсть грошовоi вартостi. Це взагалi можливо лише через те, що грошi, крiм свого чисто функцiонального характеру як виразу спiввiдношення вартостi конкретних речей, мiстять певнi якостi, якi спецiалiзують iх, перетворюють на предмет ринку, пiддають iх певним кон’юнктурам, кiлькiсним зрушенням, власним рухам, отже, витiсняють iх з iхнього абсолютного мiсця, яке вони посiдають як вираз вiдношень, на мiсце вiдносностi, тож вони, коротко кажучи, бiльше не е якимось вiдношенням, а мають вiдношення. Лише в тiй мiрi, в якiй грошi, зостаючись вiрними своiй чистiй сутностi, уникли всього того, вони володiють константнiстю вартостi, яка, отже, пов’язана з тим, що цiновi коливання означають не змiни iхнього вiдношення до речей, а тiльки змiннi вiдношення речей мiж собою; а цi останнi знов-таки включають те, що пiдвищенню однiеi речi вiдповiдае зниження iншоi. Таким чином, наскiльки грошi дiйсно володiють сутнiсною для них властивiстю стабiльностi вартостi, вони завдячують iй своiм завданням у чистiй абстрактностi виражати в собi – самою лише своею величиною – господарськi вiдношення речей, або тi вiдношення, через якi речi стають господарсько вартiсними речами, не вступаючи при цьому в цi вiдношення. Тому i функцiя грошей тим нагальнiша, чим об’емнiше i жвавiше вiдбуваються змiни господарських вартостей. Там, де вартостi товарiв зафiксованi досить визначено i надовго, е пiдстави вимiнювати iх in natura[14 - У природному виглядi, натурально (лат.).]. Грошi вiдповiдають становi перемiни iхнiх взаемних вiдношень вартостi, бо вони пропонують абсолютно правильне i гнучке вираження для будь-якоi змiни цих вiдношень.