Філософія грошей

Разом iз цим вiдпав би не лише закид проти грошових знакiв, а й виявилася б перевага збiльшення грошей, яка грунтуеться на тому емпiричному фактi, що бiльше грошей завжди означало також бiльше обiгу, задоволення, влади i культури.

Наскiльки розгляд цих конструкцiй, що базуються на цiлком непiдвладних реалiзацii припущеннях, небагато чого вартуе заради нього самого, все ж вiн веде через пiзнання реальних вiдносин, якi спричинюють до того, що поступове розчинення субстанцiйноi вартостi грошей нiколи вповнi не може досягти своеi крайньоi точки.

 – Припустiмо як даний той iдеальний стан, в якому збiльшення грошей дiйсно спричинюе до рiвномiрного пiдвищення будь-якого iндивiдуального майна, то один iз висновкiв: все залишаеться по-старому, бо всi цiни рiвномiрно пiшли у гору, суперечить iншому, який збiльшенню грошей приписуе пожвавлення i пiдвищення всього обiгу. Щоправда, спокусливо напрошуеться уявлення, мовляв, у цьому випадку залишаються незмiнними стосунки мiж iндивiдами, тобто соцiальна позицiя кожного з них помiж тим, хто стоiть вище, i тим, хто стоiть нижче нього; натомiсть об’ективнi культурнi блага продукувалися б у жвавiший, iнтенсивнiший i екстенсивнiший спосiб, тож, зрештою, життевi змiсти i насолоди життя кожного одиничного, взятi абсолютно, пiдвищилися б разом iз загальним соцiальним рiвнем, але без змiни в цьому останньому чогось у спiввiдношеннях багатства чи бiдностi, що визначаються лише його вiдношенням до iнших. Можна вказати на те, що сучасна господарсько-грошова культура вже тепер зробила доступною для бiдного низку благ (публiчнi заклади, можливостi здобуття освiти, грошова допомога тощо), яких ранiше був позбавлений навiть багатий, не перемiстивши цим вiдносне мiсце обох них на користь першого. Певно, сама по собi вартуе розгляду така можливiсть: пропорцiйно розподiлене збiльшення грошей збiльшуе об’ективну культуру, отже, (взятий абсолютно) i змiст культури окремого життя, тодi як незмiнними залишаються вiдносини мiж iндивiдами. Проте якщо придивитися ближче, то те суттеве досягнення все-таки може реалiзовуватися лишень так, що збiльшення грошей – принаймнi спочатку – справляе вплив за посередництвом нерiвномiрного розподiлу. Грошi, винятково соцiологiчне, в обмеженнi до одного iндивiдуума зовсiм безглузде утворення, можуть спричинювати яку-небудь змiну стосовно даного статусу лише як змiну вiдносин мiж iндивiдами.