Філософія грошей

Фактично вартiсть, яку суб’ект вiддае за iншу вартiсть, для самого цього суб’екта (за фактичних обставин даного моменту) нiколи не може бути бiльшою за ту, на яку вiн вимiнюе. Будь-яка протилежна позiрнiсть грунтуеться на змiшуваннi дiйсно вiдчутоi суб’ектом вартостi з тiею, яка притаманна вiдповiдному предметовi обмiну згiдно з iншою середньою оцiнкою [Taxierung] або такою, що здаеться об’ективною. Так, хтось при голодоморi вiддае клейнод за шматок хлiба, бо за даних обставин останнiй йому бiльше вартiсний, нiж перший.

Однак певнi обставини завжди належать до того, що з об’ектом пов’язуеться певне вiдчуття вартостi, бо кожне таке вiдчуття тримаеться на цiлому багаточленному, охопленому сталим плином, пристосуванням i перетворенням, комплексi нашого почування; вочевидь, принципово байдуже, чи цi обставини одноразовi, чи вiдносно постiйнi. Тим фактом, що голодний вiддае клейнод, вiн недвозначно доводить, що хлiб йому бiльше вартiсний. Отже, не пiдлягае сумнiву, що в момент обмiну, принесення жертви, вартiсть вимiняного предмета утворюе межу, до якоi найбiльше може пiднiматися вартiсть вiдданого предмета. Зовсiм незалежно вiд цього мае мiсце питання, звiдки ж бере той перший об’ект свою так потрiбну вартiсть, i чи не з жертви, яку вiн мае принести за це, так що еквiвалентнiсть мiж здобутком i цiною встановлювалася нiби a posteriori та на пiдставi цiеi жертви. Незабаром ми побачимо, як часто вартiсть психологiчно виникае в спосiб, що видаеться нелогiчним. Але якщо вона одного разу стала дiйсною, то, звичайно, i для неi не менше, нiж для вартостi, конституйованоi в будь-який iнший спосiб, iснуе психологiчна необхiднiсть вважати ii за принаймнi таке ж велике позитивне благо, як жертвування за неi – негативне. Насправдi, вже поверховому психологiчному розгляду вiдомий ряд випадкiв, у яких жертва не лише збiльшуе вартiсть мети, а навiть сама продукуе ii. Спершу це е задоволенням вiд випробування сил, вiд подолання труднощiв, а часто задоволенням вiд суперечностi, яке висловлюеться в цьому процесi. Необхiдний кружний шлях до досягання певних речей часто постае нагодою, а часто i причиною вiдчувати iх як вартостi. У стосунках мiж людьми, найчастiше i найвиразнiше в еротичних, ми помiчаемо, як стриманiсть, байдужiсть або вiдмова запалюють якраз пристрасне бажання перемогти цi перешкоди i спонукають нас до зусиль i жертв, цiль яких, певно, часто не видавалася б нам гiдною без цих опорiв.