Вибрані твори

Чи дiйде вона колись до посiдання всiх тих окремих вiдомостей, з яких можна було б звести будiвлю знання вже без прогалин, без браку, будiвлю, не приречену на руйнування? Не знаю, що буде, але нам до цього ще дуже далеко, хоч вже не так далеко, як iндiйським або iонiйським фiлософам. Не дослiджуймо майбуття, не занурюймося у здогадки, а робiмо те, що нам належить. Тож, оскiльки ми пiзнали, що не здатнi створити систему фiлософii, збираймо вiдомостi, якi б у майбутньому могли б стати в пригодi для цiеi справи.

Питань нам не бракуе, тому вирiшуймо iх одне за одним: один – те, другий – iнше; таким чином ми прискоримо людству здобуття щораз численнiших точок опори, щораз ширшого матерiалу, який мiг би слугувати орiентиром у всесвiтi.

Виступаючи за те, щоб не братись за побудову фiлософських систем, я усвiдомлюю, що менi легко закинути, буцiмто я забираю у метафiзики ii найiстотнiшу ознаку. Вiд метафiзики зазвичай вимагають, аби вона поеднувала в едину цiлiсть результати конкретних дослiджень, що iх провадять спецiальнi науки.

А цього не буде, якщо не буде системи Фiлософii. Так вважае багато хто. Щодо такого можливого закиду слiд пам’ятати, що кожне метафiзичне питання, як це випливае з поданого тут визначення предмету метафiзики, стосуеться синтезу результатiв окремих дослiджень; якщо ми знаемо, що свiт повинен мати початок, а не iснуе вiчно, то це переконання стосуеться як предметiв природничих наук, так i предметiв психологii. А якщо ми знаемо, що взаемовплив двох предметiв нiчого не говорить про iхню якiсть, тодi вiдкриваемо закон, який стосуеться одночасно матерiальних i духовних предметiв. Тож усе, що ми робимо в метафiзицi, е частковим синтезом; i те, що ми не посiдаемо цiлковитого синтезу, який охоплював би все без винятку, е безсумнiвною iстиною, фактом, якого не спростовують жоднi спекуляцii. Але краще не мати такого синтезу, нiж мати хибний; iстинного наукового синтезу, про який я вже казав, ми не спроможнi здiйснити.

А тепер повернiмось до питання, з якого ми почали.

я намагався довести, що мiж природничими та фiлософськими науками зовсiм не iснуе такоi разючоi суперечностi; навпаки, одна галузь фiлософii, а саме метафiзика, займаеться тими ж питаннями, що стосуються як решти фiлософських наук, так i наук природничих. я прагнув також довести, що методи, якими послуговуються фiлософськi науки разом з метафiзикою, не вiдрiзняються вiд тих, що iх використовують для дослiдження природи.