Підводний свiт

Виходить дуже емоцiйно та голосно, рев далеко розкочуеться над во-Самець та самиця вудильника завжди разом дою.

Не тiльки великi, але й дуже малi створiння мають власнi традицii. Комарiв зазвичай не вiдносять до водних тварин, хоча iхнi личинки мешкають саме у водi i становлять важливу ланку кiлькох ланцюгiв живлення. Не так давно вченим стало вiдомо, що самцi знаходять своiх наречених за тембром iхнього писку. Вiн сповiщаевсю необхiдну iнформацiю: заплiднена воначи нi, доросла чи ще маленька.

Спiви самиць iхнi кавалери сприймають вусиками. Чим вони пухнастiшi, тим кращий у комарiв слух.

Вусики комарiв нагадують приймач, який настроений тiльки на одну хвилю. Тому комарi чують лише пiсню кохання, а до всього iншого залишаються глухими. Дехто з пiдводних мешканцiв, особливо найпростiшi, нiколи не грають весiлля. Вони або просто дiляться навпiл, або е двостатевими. Вони з подивом дивляться на шлюбнi iгри. Але у багатьох видiв це стае найважливiшим моментом у життi.

Батьки i дiти

Пiсля весiлля настае час подбати про потомство. Батьки та дiти у водному просторi встановлюють мiж собою iнодi дуже дивнi з точки зору людини стосунки. Наприклад, суринамська жаба настiльки турбуеться про безпеку своiх iкринок, що носить iх з собою, на спинi. Близько 50—60 майбутнiх жабенят зручно влаштовуються у заглибленнях ii шкiри. Там вони живуть протягом чотирьох довгих мiсяцiв, встигають перетворитися на пуголовкiв i навiть майже втратити хвiст.

Мама весь цей час провадить звичне жаб’яче життя: плавае у прозорiй водi, полюе на черв’якiв, яких вона виривае з придонного мулу. А потiм нове поколiння суринамських жаб вирушае в нове життя, стрибнувши в воду з широкоi спини, яка була iм i за домiвку, i за колиску.

Ще один приклад дбайливих батькiв – хромiси красенi. Цi рибки мають яскраве перламутрове забарвлення, тому iх дуже люблять розводити в акварiумах. Вони влаштовують гнiздо на кам’янистому або пiщаному днi i пильно стежать за сусiдами: нiкому не дозволено запливати на iхню територiю! Якщо хтось наважиться, самець вiджене його.

Але найдивнiше вiдбуваеться тодi, коли спокiй сiм’i порушуе хтось iз крупних хижакiв. Хромiс мае довжину всього 7,5—10 см, тому вiн не може впоратись iз серйозною загрозою. Тодi у справу вступае мати. Вона широко вiдкривае рот, i малюки кидаються туди, наче у пiдводну печеру. Ось тепер саме час тiкати – разом з усiм сiмейством.