Тварини

Нервовi стовбури об’еднують парнi нервовi вузли в черевнии нервовий ланцюжок. Найбiльш поширенi в живiй природi i технiцi системи вироблення енергii потребують кисню.

Самка кiльчастого черва нереiс, вiдклавши яйця, не кидае iх, а охороняе вiд можливих ворогiв i за допомогою особливих рухiв жене до ембрiонiв свiжу воду.

Невеликi представники типу Кiльчастi черви всмоктують його всiею поверхнею тiла. Інодi не всього тiла, а лише його частиною – скажiмо, задньою, як це робить вiдомий, мабуть, вам усiм трубочник.

У великих морських кiльчастих червiв на параподiях або ж на виростах головноi частини тiла розвиваються спецiальнi органи дихання – зябра.

Розмаiття форм щетинок у червiв

Травна система кiльчастих червiв наскрiзна – тобто у них е рот i анальний отвiр.

Вона мае дуже великi вiдмiнностi в рiзних представникiв цього типу, залежно вiд того, чим i як вони живляться.

Що важливiше, голова чи хвiст?

Однiею з найвiдомiших властивостей червiв е iхня здатнiсть до регенерацii.

Щоправда, ця властивiсть притаманна i губкам, i гiдрам, але у випадку з червами ii прояви бiльш вражають людину, бо черви значно бiльше вiдповiдають нашим уявленням про тварин. На вiдмiну вiд губок, вони цiлеспрямовано рухаються, в них помiтнi ознаки певноi розумовоi дiяльностi. Тому нам часто здаеться бiльш дивним той факт, що голова i хвiст черва, вiдокремленi одне вiд одного, продовжують жити своiм власним життям i з часом вирощують собi тi частини тiла, яких iм бракуе, нiж той, що схожа на рослину губка вiдтворюе себе з найд-рiбнiшоi частинки.

Це напевно зумовлено тим, що у червiв ми бачимо не лише механiзм для поглинання та перетравлення iжi, а й щось iнше, те, що нагадуе особистiсть. Дещо про розумовi здiбностi червiв писав ще Чарлз Дар-вiн. Вiн перший помiтив, що дощовий черв, який тягне до своеi нiрки сухе листя, завжди повертае його загостреним кiнцем уперед.

Вiдбиток давнього, вимерлого черва, знайдений в Австралii

Причому це вiдбуваеться i тодi, коли порода дерева зовсiм незнайома будiвниковi. Коли ж натуралiст запропонував тваринi паперовi трикутнички, вона ухопила i потягла iх за гострий кут. Нам досить важко уявити, що вiдбуваеться з цiею «особистiстю» пiсля того, як з однiеi iстоти утворюються двi.