Коханець леді Чаттерлі

Коннi глянула на дужого шотландського лицаря, що так добре давав собi раду все свое життя, i ii очi, великi, нiби завжди чимось здивованi очi, потьмянiли. Нiчого особливого! Що вiн мае на увазi пiд «нiчого особливого»? Якщо критики оцiнили цi твори, i Клiффордове iм’я стало майже знаменитим, якщо його творчiсть до того ж приносить грошi… що ж батько мае на увазi, кажучи, що в цьому немае нiчого особливого? А що ще мае бути?

Коннi була притаманна точка зору молодих: треба жити даноi митi. Бо потiм ця мить зникне, поступаючись iншiй, i зовсiм не обов’язково буде залежати вiд неi.

Йшла ii друга зима в Рагбi, коли батько сказав iй:

– Сподiваюсь, Коннi, ти не дозволиш обставинам перетворити тебе на demi-vierge.[14 - Напiвцнотлива (фр.).]

– Demi-vierge? – замислено перепитала Коннi. – Чому? А чому б i нi?

– Ну якщо тобi це подобаеться, то звiсно! – обiрвав вiн розмову. Але Клiффордовi повторив те саме, тiльки-но чоловiки залишилися сам на сам:

– Я не думаю, що Коннi так вже пасуе залишатись demi-vierge.

– Напiвнезайманою, – уточнив Клiффорд, для певностi переклавши це слово.

Вiн розмiрковував якусь хвилю, потiм густо зашарiвся. Вiн був розлючений i скривджений.

– У якому розумiннi це iй не пасуе? – сухо спитав вiн.

– Вона худне… стае сухорлявою. Це не ii стиль. Вона ж не з отих дiвчаток, що схожi на засушену рибину. Як на те, вона свiженька шотландська форель.

– Без цяток, звичайно, – додав Клiффорд.

Вiн сам ще ранiше хотiв сказати Коннi дещо про ii стан demi-vierge, про ii напiвцнотливе iснування.

Але не змiг змусити себе до цього. Вiн був близьким до неi – й водночас не досить близьким. Вiн був з нею немов одне цiле, коли мова йшла про iхнi думки, – але тiлесно вони не iснували один для одного, i обое були не здатнi копирсатися в corpus delicti[15 - Речовий доказ (лат.).] цього злочину. Вони були такi близькi – й абсолютно нiчим не з’еднанi.

Коннi, однак, припускала, що батько сказав щось Клiффордовi i що це «щось» тепер сидiло у того в свiдомостi.

Вона знала, що вiн нiколи не замислювався над тим, demi-vierge вона чи demi-monde[16 - Дама напiвсвiту (фр.).], бо не мiг цього знати точно i не мав можливостi взнати. А те, чого не бачиш i не знаеш, для тебе просто не iснуе.

Коннi й Клiффорд уже прожили в Рагбi майже два роки – цим примарним життям Клiффорда i його творiв. Щодо роботи iх iнтереси нiколи не розбiгалися.