Проект «Україна». Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі

1936. – S. 68–69; Sprawy NarodowoSciowe. – 1936. – № 1–2. – S. 69.]

Новий уряд прагнув здiйснити певнi кроки для утримання хиткого порозумiння. Однак це не вплинуло на зростання пронормалiзацiйних настроiв в украiнському суспiльствi. Брак реалiзацii украiнських постулатiв в урядi став предметом дискусii ЦК УНДО i членiв УПР 13–14 липня 1936 р. У виданому комунiкатi пiсля дводенноi дискусii, на якiй проаналiзовано полiтику польськоi влади на украiнських землях, стверджувалося, що вона позбавлена елементiв системностi i плановостi, а нормалiзацiйний курс не зумовив змiн на краще.

Визнано, що крайова влада не узгоджуе своеi дiяльностi з урядом.[268 - Sprawy NarodowoSciowe. – 1936. – № 3–4. – S. 486.]

З боку уряду втiленням нормалiзацiйного курсу в 1935–1936 рр. були:

1. Обiжник Мiнiстерства внутрiшнiх справ, який дозволяв запроваджувати двомовнi написи в громадах i гмiнах. На практицi цю рекомендацiю не було виконано через те, що раднi поляки та польський солтис таке рiшення ухвалити не могли.

Повiтовий староста теж такоi ухвали не затверджував би.

2. Обiжник Мiнiстерства внутрiшнiх справ про визнання термiна украiнець-украiнський рiвно рядним термiном русин-руський. Обiжник був скерований до воевод, щоб в управлiнському процесi не спровокувати конфлiктiв i не утруднювати, не обмежувати вживання термiна украiнець-украiнський. Однак, з огляду на закон вiд 31 липня 1924 р. про урядову мову, який вживав тiльки термiн русин-руський, украiнцi цей обiжник визнали недостатнiм.

Справа мала практичне значення через рiшення найвищого суду вiд 4 грудня 1935 р. про кримiнальну вiдповiдальнiсть за вiдмову украiнцiв прийняти вiйськовий квиток, у якому записано русин. Натомiсть УНДО домагалося вживання тiльки термiна украiнець-украiнський.

3. Вiдновлення умови угоди Загального закладу взаемного страхування зi страховим товариством «Днiстер» на нових засадах. До Загального закладу взаемного страхування прийнято 25 спiвробiтникiв «Днiстра», проте цiною лiквiдацii вiддiлу примусового страхування.

Існування цього вiддiлу в «Днiстрi» уможливлювало безпосереднiй контакт iз населенням села.

4. Розпорядження мiнiстра релiгii та освiти, яке запроваджувало класи з украiнською мовою навчання в польськiй гiмназii в Тернополi. Це була компенсацiя за лiквiдацiю тут 1930 року украiнськоi гiмназii. Оскiльки украiнськi класи мали пiдпорядковуватися директоровi – поляковi, батьки учнiв бойкотували запис до тих класiв.

5.