Проект «Україна». Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі

] Ворогами вiн уважав також украiнський нацiоналiзм Схiдноi Галичини i польське ендецьке Стронництво народове.[334 - Там само.]

У Луцьку на нарадi керiвникiв схiдних воеводств Польщi 2 грудня 1929 р. Г. Юзевський виступив iз великою доповiддю, цiлком присвяченою волинським справам. Так народилася нова «волинська полiтика» чи т. зв. волинський експеримент. Його мета – виробити у волинян почуття належностi до Польськоi держави, виховати вiдданих громадян Речi Посполитоi шляхом державноi асимiляцii неполякiв.

Асимiляцiя Волинi, згiдно з програмою, мала вiдбуватися одночасно у всiх галузях полiтичного, громадського, нацiонального, релiгiйного, освiтнього, самоврядного й економiчного життя. Намiри воеводи були такi:

– все суспiльно-полiтичне й економiчне життя краю спрямувати в русло польсько-украiнськоi спiвпрацi;

– створити для украiнцiв самодостатнi форми суспiльно-полiтичного життя, зберiгаючи i змiцнюючи т. зв. сокальський кордон, не допустити на Волинь войовничого украiнського нацiоналiзму зi Схiдноi Галичини;

– пiдтримувати та змiцнювати у всiх галузях польське життя на Волинi;

– створити окрему регiональну групу послiв i сенаторiв змiшаного нацiонального складу, яка проводила б суспiльно-полiтичну роботу i спрямовувала всю продержавну працю у площину польсько-украiнського спiвжиття;

– сформувати превентивну систему щодо нелегальних органiзацiй шляхом створення польських, украiнських i змiшаних товариств;

– створити на Волинi окремi органiзацiйнi рамки для Православноi церкви з метою протидii акцiям митрополита Дiонiсiя, спрямованим на поглиблення ненавистi мiж украiнським i польським суспiльствами на Волинi;

– усунути антидержавнi елементи зi шкiльництва, довести його до чинника польськоi культури, а також залучити до громадськоi й освiтньоi роботи широкi маси вчительства, аби нiвелювати вплив украiнського нацiоналiзму Схiдноi Галичини;

– створити територiальне самоврядування як спiльний iнструмент польсько-украiнськоi спiвпрацi з вилученням у його дiяльностi всiх полiтичних моментiв.

[335 - Polityka Wolynska Henryka Jуzewskiego w swietle nieznanych zrуdel z lat 1935–1936 // Przeglad Wschodni. – T. 4. – Z. 1(13). – S. 184–185.]

На перший погляд, особливо в теоретичному аспектi зору, програма воеводи видавалася досить привабливою. Проте впровадити ii в життя було важко, а то й неможливо. Їi не сприйняла бiльшiсть польських i украiнських полiтичних дiячiв.