Теологічно-політичний трактат

«Пiд виглядом релiгii, – пише Спiноза в «Теологiчно-полiтичному трактатi», – народу легко навiюеться… шанувати своiх царiв як богiв», оскiльки «найвища таемниця монархiчного правлiння i найбiльший його iнтерес полягае в тому, щоб тримати людей в оманi, а страх, яким вони повиннi бути стримуванi, прикривати голосним iменем релiгii, аби люди за свое поневолення боролися, як за свiй добробут».

Причиною виникнення релiгiйних забобонiв, на думку Спiнози, е страх, який спричиняе, зберiгае i пiдтримуе iх. В основi ж страху зазвичай лежить невмiння людей пояснити явища природи i назвати причини iхнього виникнення.

Досягнення свободи, вважав Спiноза, можливе лише для вельми обмеженого кола людей, «мудрецiв», здатних пiднятися до вершин iнтелектуального пiзнання. Саме для них у першу чергу Спiноза й призначав свое фiлософське вчення. ІЦо ж стосуеться переважноi маси народу, то, писав вiн, «позбавити натовп забобонiв так само неможливо, як i страху». Тому, вважав вiн, народ повинен триматися тих релiгiйних забобонiв, якi сам Спiноза так рiшуче розкритикував.

Спiноза навiть переконаний, що забобони необхiднi для формування етичноi поведiнки «натовпу», оскiльки вiн не здатний поводитись належно, користуючись розумом.

Метою «Теологiчно-полiтичного трактату» було довести, що релiгiя не може надати людям повноi свободи думки, оскiльки теологiя не мае нiчого спiльного з фiлософiею; що влада без шкоди для держави може надавати людям таку свободу. Для доведення першого положення Спiноза вирiшуе ряд питань: що таке пророцтво? Чим пророки вiдрiзнялися вiд решти людей? Чому евреi називаються обраним народом? Чим природне знання божественного закону вiдрiзняеться вiд божественного закону, вiдкритого пророкам? Чи е чудеса явищами, що суперечать законам природи? Чи е вся Бiблiя словом Божим, чи вона складаеться з книг, написаних людьми? Пророцтво вiн називае достовiрним знанням людиною якоiсь речi, вiдкритоi iй Богом.

Дар пророцтва не належить виключно евреям. Тодi в якому сенсi вони були «богообраним народом» для блаженства? А це тому, що все робиться за наперед визначеними законами, тобто згiдно з божественним керуванням. Тому всi люди е обранцями Божими, i рiзниця тiльки в метi, для якоi вони обранi.

Як уже зазначалося, Спiноза протягом усього життя зазнавав переслiдувань, але навколо нього гуртувалося коло вiдданих йому учнiв i шанувальникiв, якi належали до рiзних верств суспiльства, але однаково проникнутих любов’ю до генiального мислителя.