#ЯНеБоюсьСказати

Жертву такого насильства часто вважають саму винною, що допустила таке. Мало того, коли психологiчне насильство чинять щодо дiтей, це навiть може сприйматися як частина виховання!

Якщо хтось, особливо дорослий, примушуе тебе до статевих стосункiв проти твоеi волi або переконавши тебе в тому, що ти цього хочеш, – це сексуальне насильство.

Давай поговоримо про сексуальне насильство детальнiше. Бо ця книжка, насправдi, саме про нього.

Сексуальне насильство i яке воно бувае

Чомусь вважаеться, що сексуальне насильство обов’язково включае в себе те, що ми називаемо «сексом», але iз застосуванням сили.

Типова картинка насильства уявляеться так: хтось сильний валить дiвчину на землю, заламуе руки. Дiвчина кричить i вiдбиваеться, але iй грубою рукою затискають рота, здирають одяг i гвалтують…

Але це не так. Тобто так теж може бути, але це вже крайня форма прояву насильства.

Насправдi ж, сексуальним насильством е будь-якi неприемнi тобi дii, якi спрямованi на отримання власного сексуального задоволення проти твоеi волi.

Що це може бути?

Мацання

Дуже типова картинка, коли владний дорослий (тобто такий, що мае над тобою безпосередню владу, як-от директор чи вчитель, батько чи вiтчим) дозволяе собi, як то кажуть «розпустити руки». Зазвичай вiн настiльки поважний, i ця повага така непорушна в уявленнi iнших, що тобi просто не вiрять. Не вiрять, що така хороша людина, знаний фахiвець, заслужений дiяч, педагог з великоi П може дозволити собi розважатися мацанням дiвчат чи хлопчикiв у пiдсобках.

Думають, що ти фантазуеш або просто брешеш. Наприклад, батьки героiнi iсторii, поданоi нижче, сказали дiвчинi, що вона «перебiльшуе».

Це був ректор нацiонального економiчного унiверситету. Навiть прiзвище можна знайти, бо вже покiйний, його ховали з почестями державного рiвня. 2001 рiк, лiто. Менi було 16. Заслужений дiд, вiдомий економiст, ректор Наргоспу науковець i дiяч. Я робила з ним iнтерв’ю для молодiжного проекту, де працювала. Пiсля iнтерв’ю спитала його, на який факультет вiн радить менi подати документи, бо батьки моi вважають, що за цим унiверситетом майбутне, а я саме закiнчувала школу.

Я зацiпенiла, коли вiн залiз менi пiд блузку, притис i облапував у нього в кабiнетi – ця гидка, жирна стара жаба. Я мовчала i плакала, коли вийшла iз зацiпенiння i розвернулася до виходу з кабiнету. Вiн призначив, коли менi прийти в той його кабiнет – у суботу «подавати документи», коли нiкого нема на роботi.