Науково-пізнавальні лекції, статті, відгуки

Папiрус широко використовували для потреб iмператорськоi та мiськоi канцелярii Італii, де виготовляли власний папiрус. Остання папська булла, написана на папiрусi, датуеться 1012–1024 роками.

Вiд середнiх вiкiв дiйшло близько 300 документiв на папiрусi. Книги з папiрусу вiдносять до рiдкiсних. Вони зберiгаються у бiблiотеках Парижа, Вiдня, Мiлана.

Яким чином виготовляли пергамен у Європi?

На раннiх етапах виготовленням пергамену займалися монахи в монастирях та при епископських кафедрах. Коли ж мiсто розросталося, то виробництво перейшло до ремiсникiв.

Наприклад, 1292 року в Парижi працювало 19 майстрiв з виготовлення пергаменту. У Краковi, Празi теж були ремiсники, якi виготовляли пергамен.

Пiсля монастирiв пергаменом, як мiцним матерiалом для письма, зацiкавились унiверситети. У цих закладах виготовляли пергамен i створювали книги.

Насправдi, процес виготовлення пергамену досить важкий. Спочатку шкуру тварини (барана, козла, теляти, вола, крiм вiслюка) на декiлька днiв замочували у чанi з вапном.

Серповидним ножем очищали ii вiд шерстi, м’яса, сала. Знову занурювали у вапно. Згодом натягували на раму i скребком дбайливо очищали. Шлiфували пемзою та втирали з двох бокiв крейду чи бiлила з бiлком. Врештi-решт отримували пергамен, матерiал для письма з гладкою поверхнею. На ньому можна писати з двох бокiв.

Пергамен знiмали з рами й розкладали на столi. Пiд лiнiйку зi шкури з нерiвними краями вирiзали прямокутник. У результатi отримували великий аркуш, або фолiо.

Його складали навпiл, формуючи зошит iз двох листкiв. За потреби згинали навпiл iще кiлька разiв. Зошит мiг складатися з 2, 4, 6, 8, 10, 12 аркушiв. У свою чергу з одного чи кiлькох зошитiв складалася книжка.

Книжка, текст якоi написаний вiд руки, називаеться рукописною книгою, кодексом або манускриптом.

Для поважних осiб книжки писали на тонкому майже прозорому пергаменi. Його виготовляли зi шкурок ягнят, яких доставали ще до народження з утроби вiвцi. Така шкура вимагала складноi обробки i через це коштувала дорого.

До речi, в рiзнi часи i рiзних краiнах способи обробки шкур i виробництво пергамену суттево вiдрiзнялися. Так, пергамен, виготовлений у Пiзньому Середньовiччi, класифiкують на пiвнiчний i пiвденний. Пiвнiчний виготовляли з телячоi шкури, яку ретельно обробляли з двох бокiв. Тим часом у Італii та Іспанii (за прикладом пiдготовки аркушiв з папiрусу) якiсно обробляли тiльки один бiк пергамену.