Ідеологія

Цю психологiчну рису iдеологii називаю я iнтерсуб’ективною тому, щоб не змiшувати ii з iншою психологiчною рисою iдеологii – зi стихiйним психологiчним перетворенням мас, що е пiдставою, й то психологiчною пiдставою iдеологii Донцова, на вiдмiну вiд пiдстав iнших iдеологiй, що мають соцiологiчнi або економiчнi пiдстави. Інтерсуб’ективна риса iдеологii е органiчною частиною ii сповiдникiв. Це iхнi духовi нахили та чуттевi реакцii. Ідеологiя дае iм теоретичне виправдання, дае санкцiю, виходячи зi загальних метафiзичних засад на основi непорушних догм, iз яких шляхом дедукцii вона виводить iх, але вже не як духовнi ознаки людей, а як основнi вартостi.

Як такi вони е органiчною частиною самоi iдеологiчноi системи.

Погляньмо на пiдстави iдеологii Донцова, на метафiзичнi засади, що на них опираеться вся теоретична система. Метафiзична пiдстава iдеологii Донцова е однорiдною, бо в склад ii входить лише одна фiлософська система, а саме iдеалiзм, хоча крiм iдеалiзму зустрiчаемо й такi термiни, як волюнтаризм, енергетизм, динамiзм i навiть елементи дарвiнiзму.

Чи е вона суцiльною, чи мiж окремими елементами ховаеться внутрiшнiй зв’язок, чи не е вони суперечливими з собою, цим Донцов не займаеться, хоча вiд цього залежить постiйнiсть iдеологii.

Основним поняттям iдеологii Донцова е iдеалiзм. Ідеалiзм мае кiлька значень, а тому слiд розрiзняти такi найважливiшi значення iдеалiзму:

1) iдеалiзм епiстемологiчний – напрямок у теорii пiзнання, що вiдкидае незалежне вiд наших уявлень iснування зовнiшнього свiту;

2) iдеалiзм метафiзичний – напрямок, що заперечуе iснування матерii, а реальну дiйснiсть приписуе лише iдеi, духовi або психологiчним елементам (розум, воля тощо);

3) iдеалiзм iсторичний – напрямок, що визнае впливи iдей на перебiг iсторичних подiй;

4) iдеалiзм ненауковий – напрямок, що може спiвiснувати i з iдеалiзмом, а речi нематерiальнi ставить над тим, що загалом називаеться матерiею, i заперечуе вартiсть тимчасовоi матерiальноi користi.

Про епiстемологiчний iдеалiзм у Донцова немае й мови. У склад його системи входить iдеалiзм у трьох останнiх значеннях – метафiзичний, iсторичний та ненауковий.

Найбiльшу вартiсть для iдеологii мае, вочевидь, метафiзичний iдеалiзм, бо вiн е виробленою фiлософською системою, що може дати iдеологii найзагальнiшi науковi пiдстави й що з неi випливае, як один iз наслiдкiв, iсторичний iдеалiзм.