Ідеологія

[56 - Украiна: мiсячник украiнознавства. – Киiв, 1924.] Але цей темний ватажок ще не мiг читати нi Драгоманова, нi «Молодоi Украiни»… Для цих останнiх та iхнiх учнiв цi вiри християнськi й iншi романтичнi або теологiчнi, як казав Франс, цiнностi – були забобонами, або перебiльшеним нацiоналiзмом, iз яким треба боротися, бо «iнакше в свiтi нiколи не буде миру, а буде кров i нужда»; бо iнакше не переведуться сварки мiж народами, а вони недопустимi, бо «сварки та гризня нищать людський рiд», тобто лягають тягарем на цю генерацiю й ii добробут.

[57 - Коберський К. Украiнське народництво по обох боках Збруча. – Львiв; Коломия. – С. 46.] Правда, тi сварки та гризня мiж народами допровадили англосаксiв до опанування половини американського, майже третини африканського та всього австралiйського континентiв, Росiю – до пiдкорення Сибiру, а Украiну – до звiльнення степу вiд кочовикiв, але цi наслiдки проявилися щойно в майбутньому, а натурою провансальця е оцiнювати все з точки зору «муки та страждань» цiеi генерацii. Це й був iхнiй iдеал – аби голотi було легше, або, як у нас казали: «коли б хлiб та одежа, то iв би козак лежа». Хлiб та одежа, або «добра пожива» молодоукраiнцiв це був iхнiй нацiональний iдеал. Визнаючи заслуги Драгоманова, один iз його учнiв писав: «Лише гуманiзм, найбiльша сума щастя найбiльшого числа людей може бути критерiем соцiалiстичноi етики» i будь-якоi полiтики. [58 - Шаповал М. Революцiйний соцiалiзм в Украiнi. – С. 67.] Спецiально Драгоманов уважав, що нашi прагнення до нацiональноi свободи нiколи не повиннi iти врозрiз iз добробутом i спокоем найбiльшого числа людей. Дороговказом мае бути не абстрактний нацiоналiзм, а лише iдеi всесвiтнього гуманiзму.[59 - Украiнская жизнь, 1912, – Ч. 10.] Не треба згадувати, що весь наш соцiалiзм був нiчим iншим, як лише вiдмiною того «народолюбства», до якого належали Драгоманов, молодоукраiнцi галицькi й iншi цитованi поети та письменники Соборноi Украiни; однi – iдентифiкували нацiю з народом i його прагненням до доброi поживи», iншi – з пролетарiатом, який в iхнiй уявi обiймав узагалi «всiх гноблених» соцiально, отже, ту ж таки масу, а обидва – з iснуючою генерацiею та ii примiтивно матерiальними потребами.