Люба Елен із Бріджсвіла

Взагалi-то Елен потроху схожа на всiх своiх родакiв: наприклад нiс i очi у неi вiд бабцi Гвендолен Порксайд, яка мешкае у мiстi Йорк на рiцi Уз, дивне в’юнке волосся – вiд тата Симона, котрий у далекому дитинствi був платиновим бiлявчиком i страждав вiд насмiшок друзiв i пiдвищеноi уваги старих ледi, якi звали його янголятком i дарували за всякоi слушноi нагоди цукерочки в золотих обгорточках.

Тепер, коли ми познайомилися з усiею родиною Мiтсвудiв, звернiмо увагу на будинок, в якому вони мешкають. До речi, ви помiтили, що сiм’ю називають Мiтсвудами, а не Мiтсвудами та Порксайдами? Цим усi зобов’язанi мiстеру Мiтсвуду – головi сiмейства i ii капiтану в бурхливому плаваннi по житейському морю.

І дiм свiй вiн будував iз розрахунком, що в ньому житиме його донька Велла зi своiми майбутнiми дiтьми. Адже мiстер Мiтсвуд обожнюе дiтей i, в першу чергу, свою едину внучку Елен, пустунку i бешкетницю.

Дiм Мiтсвудiв стоiть бiля дороги, яка веде до моря. Старi дерева шумлять у саду, квiтники i клумби прикрашають дорiжку, викладену камiнням, яка простягнулася вiд ворiт до самого дому.

Вся родина дуже любить свiй сад i пильнуе за тим, аби вiн виглядав мальовничо i був охайним. Елен часто працюе в саду з бабусею Торою i дiдусем Нiком, який вважае, що немае брудноi роботи, i привчае Елен до працелюбностi. Вона мае власний iнвентар, який змайстрував iй дiд: маленькi зеленi граблi, лопатку з червоною лакованою ручкою, фiолетове вiдерце. Все це Елен зберiгае поруч з iнструментами дорослих у великому, порожньому нинi гаражi.

Для Елен кожнi вiдвiдини гаража – то мандрiвка в незвiданий свiт, наповнений новими вiдкриттями, адже тут iй дозволяють забивати маленьким лискучим молоточком цвяхи в дошку, крутити гайки, дивитися у старий бiнокль, клацати нiкому не потрiбними вимикачами, катати по пiдлозi прозору скляну кулю… Та хiба мало чим цiкавим можна зайнятися у старому гаражi, переповненому, як печера Алi-Баби, рiзними скарбами!

Та ще й з дiдом… Вiн просто захоплюе своiми оповiдями про далекi мандрiвки, якi описуе з великими перебiльшеннями! Адже всi знають, що мiстер Мiтсвуд був капiтаном на невеликому суховантажному суднi з нечисленною командою.

Однак Елен все приймае за чисту монету, завжди захоплено слухае дiда, i кращого слухача у мiстера Мiтсвуда, ми гадаемо, не буде нiколи.

Але ж ми вiдволiклися, i от вже мiсiс Мiтсвуд кличе сiм’ю обiдати. Вiдправимося з ними й ми, щоби уважно оглянути все всерединi дому.