Проект «Україна». Австрійська Галичина

Одним iз перших розпоряджень губернатора стало визначення адмiнiстративного подiлу краю: Львiв став центром (столицею) новоутвореноi на теренi колишнього Галицького князiвства (пiзнiших Руського, Белзького й частини Подiльського воеводств Речi Посполитоi) i приеднаноi частини польських земель австрiйськоi провiнцii – Королiвства Галичини i Володимирii, а крiм того центром львiвського дистрикту, згодом округу. Завдяки цьому мiсто почало втрачати вiйськово-торговельне функцiональне призначення й перетворюватися на носiя австрiйськоi централiстсько-бюрократичноi урядовоi системи.

Губернаторство спочатку дiяло в конфiскованiй 1773 р. будiвлi Єзуiтського монастиря i далi в 1775–1821 рр. у колишньому палацi Любомирських на Ринку, 10, згодом у новозбудованому палацi на Губернаторських валах (тепер вул. Винниченка). Створено iншi крайовi органи влади: фiнансову колегiю, державну бухгалтерiю, кримiнальний, апеляцiйний i шляхетський суди, будiвельну дирекцiю та дирекцiю державних маеткiв. Колишнi владнi посади – воеводи, каштеляна, старости скасовано.

У мiстi дислоковано чисельну вiйськову залогу (у 1827 р. – 4,4 тис., 1848 р. – 11,8 тис. воякiв) й головне вiйськове командування. Львiв заповнила значна кiлькiсть чиновникiв (у 1787 р. – 580, 1800 р. – 790, 1830 р. – 1430), за походженням переважно нiмцiв, онiмечених чехiв, угорцiв, словакiв.

1775 р. оголошено про створення крайового Станового сейму як дорадчого органу, який збирався на засiдання перiодично з 1782 до 1845 р. в Єзуiтському костелi (нинi гарнiзонний храм Св.

Петра i Павла). За призначенням цiсаря до його складу входили вищi сановники, представники церковноi iерархii, магнати i шляхта, ректор Львiвського унiверситету, бургомiстр Львова i один представник львiвського патрицiату.

Патентом цiсаря Йосифа II вiд 31 серпня 1786 р. у Львовi скасовано магдебурзьке право. 1 листопада 1787 р. розпочав дiяльнiсть новоорганiзований львiвський магiстрат, який складався з трьох сенатiв – цивiльного, кримiнального i полiтичного.

Два перших сенати пiд керiвництвом мiського синдика здiйснювали судовi функцii, а третiй завiдував мiським господарством.

Згiдно з цiсарським рескриптом вiд 18 жовтня 1786 р. магiстрат очолювали президент i вiце-президент. Крiм них, у його складi було 12 радникiв у цивiльно-карних i 4 у полiтичних справах, 4 секретарi i 4 протоколiсти та 24 iншi службовцi, разом 50. Допомiжнi служби виконували 20 осiб (судовi слуги, сторожi, доглядачi в’язниць) i один кат.