Проект «Україна». Австрійська Галичина

У складi нацiональноi гвардii дiяв Академiчний легiон, який перебував пiд впливом радикально налаштованих емiгрантiв. Вiн iнiцiював полiтичнi зiбрання, якi активiзували патрiотичнi настроi полякiв. Друкованим органом нацiональноi гвардii став часопис «Dziennik Narodowy».

Влiтку 1848 р. ЦРН взяла активну участь у виборах до вiденського парламенту, забезпечивши обрання депутатами вiд Львова дiдича Л. Борковського, адвоката М. Дилевського, доктора прав Ф. Земялковського, в Любачiвському окрузi – доктора прав Ф. Смольки, в Яворiвському – доктора прав К.

Вiнковського. Представники ЦРН у парламентi належали до «лiвицi». Ф. Смольку у жовтнi 1848 р. обрано президентом рейхстагу. ЦРН також делегувала до Вiдня львiвського радикала Ю. Госляра для агiтацiйноi дiяльностi на ii користь серед селянських депутатiв. Там вiн став учасником антиурядового повстання як офiцер польського легiону i ад’ютант генерала Бема.

На початку серпня 1848 р. край охопила епiдемiя холери, однак заходи мiсцевоi влади щодо захисту населення виявилися малоефективними.

До кiнця вересня 1848 р. на холеру лише у Львовi захворiло 843 особи, з яких 371 померла.

У вереснi 1848 р. Центральна Рада Народова вiдiграла вирiшальну роль в органiзацii виборiв мiськоi управи Львова – Мiського видiлу, повноваження якого припинилися ще в травнi 1848 р. Пiд ii впливом президентом Мiського видiлу обрано ii представника адвоката М. Гноiнського, одним iз заступникiв – члена Ради князя Л. Сапегу й чимало представникiв Ради увiйшло до 60-особового складу управи.

Розкритикувавши надто забюрократизований статут, рада своею ухвалою зобов’язала новообрану управу опрацювати проект нового мiського статуту, який забезпечив би реальну участь широкого кола мiщан у самоврядуваннi.

Опозицiю Центральнiй Радi Народовiй творило засноване у червнi 1848 р. консервативне Товариство дiдичiв (Stowarzyszenie Ziemianskie), яке вважало ii самозваним органом. Його часопис «Polska» своiми рiзкими випадами проти демократичних засад спровокував перший у Львовi полiтичний страйк – вiдмову вiд складання газети в друкарнi Пiллера у вереснi 1848 р.

Рада, вважаючи дiяльнiсть Товариства дiдичiв шкiдливою для нацiональноi справи i вигiдною урядовi, висловила йому публiчний осуд у пресi.

Восени 1848 р. активiзувалася права опозицiя i в самiй ЦРН. Натомiсть зрiс вплив прибулих до мiста з емiграцii дiячiв Централiзацii Демократичного товариства та iх прихильникiв серед мiських низiв i молодi, якi сповiдували радикальнi засади.