Проект «Україна». Австрійська Галичина

у Львовi засновано першу украiнську легальну полiтичну органiзацiю – Головну Руську (украiнську) Раду, яка взяла на себе роль представника iнтересiв украiнського населення Галичини перед центральним урядом i виконувала ii протягом 1848–1851 рр. Серед 66 ii засновникiв – 20 дрiбних чиновникiв, 9 представникiв свiтськоi iнтелiгенцii, 18 духовних осiб, 13 студентiв, 5 мiщан, один пiдприемець. Пiзнiше рада складалася з 30 постiйних членiв. Їi очолив епископ Греко-католицькоi церкви Григорiй Яхимович, його заступниками стали крилошанин Михайло Куземський та юрист Іван Борисикевич, а секретарями ради – проповiдник при соборi Св.

Юра Михайло Малиновський та службовець Кредитного товариства Теодор Леонтович. 1849 року, у зв’язку з переiздом епископа Г. Яхимовича до Перемишля, фактичним керiвником Головноi Руськоi Ради став М. Куземський.

Акт заснування Головноi Руськоi Ради вiдбувся при демонстративному вшануваннi пам’ятi священика i поета Маркiяна Шашкевича, що мало засвiдчити солiдарнiсть ii творцiв з визвольними змаганнями колишньоi «Руськоi Трiйцi».

Друкованим органом Головноi Руськоi Ради стала «Зоря Галицька» – перша газета украiнською мовою, що почала виходити з 15 травня 1848 р. У вiдозвi до украiнського народу, опублiкованiй у першому ж номерi, Рада заявила: «Ми, русини галицькi, належимо до великого руського (тобто, украiнського. – Авт.) народу, котрий одним говорить язиком i 15 мiльйонiв виносить, з котрого пiвтретя мiльйона землю Галицьку замешкуе».

То була перша в Галичинi офiцiйна заява про те, що надднiпрянськi i галицькi украiнцi – одна нацiя. Вiдозва закликала украiнське населення до використання завойованих революцiею демократичних свобод, утворення рад на мiсцях, мирних взаемин з польським населенням i наголошувала на вiдданостi конституцiйнiй монархii.

Рада зобов’язувалася дбати про покращення життя народу конституцiйним шляхом, захист його нацiональноi культури, зрiвняння греко-католицького обряду, Церкви i духовенства з Римо-католицькою церквою, обрядом i духовенством.

Заснування й патрiотичну дiяльнiсть Головноi Руськоi Ради благословив митрополит Михайло Левицький.

Конкретизована в процесi виконання програма Головноi Руськоi Ради включала такi основнi вимоги: скасування середньовiчних повинностей селян за викуп, лiквiдацiя привiлеiв великих землевласникiв (права полювання, примусового найму i т. iн.