Проект «Україна». Австрійська Галичина

Водночас, сiльськi та мiськi громади, якi з ранньомодерного часу на мiсцевому рiвнi вже iснували як самоорганiзованi одиницi з певними привiлеями, у 1866 р. одержали автономiю громадського самоврядування. Тому в Галичинi, як в iнших провiнцiях, реалiзувався мунiципальний дуалiзм, коли австрiйська державнiсть сформувала органи влади на крайовому та повiтовому рiвнях «згори», а органи мiсцевого самоврядування (громади) були самоутворенi «знизу», як продукт суспiльноi самоорганiзацii населення. З метою збереження становостi управлiння галицькi крайовi закони про органiзацiю громад та статут громад, громадський виборчий порядок вiд 12 серпня 1866 р.

, а також про повiтове представництво та повiтовий виборчий порядок вiд 12 серпня 1866 р. забезпечили домiнування польських землевласникiв у громадських та повiтових радах, а також гарантували прийняття ними рiшень в iнтересах польськоi шляхти[21 - Gesetz vom 12. August 1866 ?ber die Einrichtung der Gemeinde und ?ber die Gemeindeordnung // Landesgesetz und Verordnungsblatt f?r das K?nigreich Galizien und Lodomerien mit dem Gro?herzogsthume Krakau.  – Jahrgang 1866. St?ck XI. – Nr. 19. – S. 59—102.; Gesetz vom 12. August 1866 ?ber die Bezirksvertretung und ?ber die Bezirkswahlordnung // L. G. Bl. – Jahrgang 1866. – St?ck XI. – Nr. 21. – S. 108–130.]. Такий пiдхiд набував особливого управлiнського сенсу для полякiв-землевласникiв у Схiднiй Галичинi, де сiльськi громади сформувало украiнське автохтонне населення (звiсно, окрiм нiмецьких колонiй).

За законом про органiзацiю включених до складу сiльських громад помiщицьких територiй вiд 12 серпня 1866 р.

дiдич одержав право виконувати функцii старости громади, або делегувати цi повноваження своiй довiренiй особi. Також вiн вiдповiдав за здiйснення полiцейського нагляду в громадi, що ставило останню пiд його повний контроль[22 - Gesetz vom 12. August 1866 ?ber die Einrichtung der Gutsgebiete bei der Gemeindeordnung // L. G. Bl. – Jahrgang 1866. – St?ck XI. – Nr. 20. – S. 103–107.]. 20 вересня 1866 р. вступила в силу низка змiн до крайового виборчого порядку вiд 26 лютого 1861 р. щодо розширення виборчих та представницьких прав землевласникiв, спiввласникiв помiщицьких землеволодiнь, а також закон про проведення повторних виборiв. У пiдсумку органи мiсцевого самоврядування у Галичинi так i не здобули задекларованоi офiцiйним Вiднем функцiональноi автономii.

На основi рiшення iмператора про розмежування полiтичноi та судовоi влади вiд 14 грудня 1866 р.