На нашем сайте вы можете читать онлайн «Проект «Україна». Австрійська Галичина». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Новое время. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Проект «Україна». Австрійська Галичина

Краткое содержание книги Проект «Україна». Австрійська Галичина, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Проект «Україна». Австрійська Галичина. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Ця книга – діалог істориків, географів, літературознавців, письменників і публіцистів про час і простір підавстрійської Галичини від кінця ХVIII ст. до Першої світової війни, розпаду Дунайської монархії. Насамперед показано історичну спадщину «довгого» ХІХ ст. У цей час у складі Австро-Угорської монархії Галичина стала нафтовим Клондайком та Ельдоpадо – одним із світових центpів видобутку «чорного золота». В кінці ХІХ – на початку ХХ ст. до неї була пpикута увага багатьох політиків і міжнаpoдних компаній: на певний час кpай став об’єктом конкуренції між пpедставниками великого капіталу. У столиці Галичини з’явилася перша на українських землях газета, запущено дирижабль, залізничний потяг і трамвай, на базі дрогобицької нафти винайдено гасову лампу. Там з’явилися перші українські партії, наукові товариства, студентські об’єднання, кооперативні структури, парамілітарні і скаутські організації, бальнеологічні курорти, футбольні та хокейні команди. Карпатський край кінця ХІХ – початку ХХ ст. став П’ємонтом не лише для українців, але й поляків, які здобули неоцінений управлінський досвід у Галицькому сеймі і Віденському парламенті; батьківщиною для галицьких євреїв, які теж бажали політичних свобод, національно-державного усамостійнення. Така подорож в австрійську/підавстрійську Галичину дозволить краще зрозуміти трагедію і велич історії не лише цього краю з кінця XVIII ст. до Першої світової війни, але й всієї України. України, яка завжди прагнула єднання, миру, господарського і культурно-освітнього поступу.
Проект «Україна». Австрійська Галичина читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Проект «Україна». Австрійська Галичина без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Львiв, 2015. – Вип. 16. – С. 51–66.]. У Галичинi для украiнцiв було впроваджено кiлька елементiв нацiонально-культурноi автономii корпоративного типу, хоча провiнцiя надалi продовжувала зберiгати виключно польський характер. До них можна вiднести створення iнститутiв нацiональних курiй у Галицькому сеймi, нацiональних кадастрiв виборцiв та нацiонально-фiксованих виборчих округiв.
Уперше принцип етнiчностi у Галичинi 15 лютого 1905 р. запроваджувався при формуваннi складу Крайовоi шкiльноi ради, яка визнавалась найвищим керiвним та наглядовим органом у справах: пiдпорядкованих шкiльним повiтовим радам шкiл та виховних закладiв; учительських семiнарiй та пiдпорядкованих iм практикантських шкiл; середнiх шкiл, приватних та спецiальних навчальних закладiв; торгових та промислових шкiл.
Зважаючи на нищiвну критику украiнським населенням освiтньоi полiтики Крайовоi шкiльноi ради, питаннями щодо мови викладання у провiдних середнiх школах Галичини з 15 лютого 1905 р. безпосередньо займався мiнiстр вiросповiдань та освiти. За поданням Крайовоi шкiльноi ради вiн визначав середнi школи з польською мовою викладання, де уроки украiнськоi були обов’язковими, та, навпаки, середнi школи з украiнською мовою викладання, де уроки польськоi були обов’язковими.





