На нашем сайте вы можете читать онлайн «Проект «Україна». Австрійська Галичина». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Новое время. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Проект «Україна». Австрійська Галичина

Краткое содержание книги Проект «Україна». Австрійська Галичина, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Проект «Україна». Австрійська Галичина. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Ця книга – діалог істориків, географів, літературознавців, письменників і публіцистів про час і простір підавстрійської Галичини від кінця ХVIII ст. до Першої світової війни, розпаду Дунайської монархії. Насамперед показано історичну спадщину «довгого» ХІХ ст. У цей час у складі Австро-Угорської монархії Галичина стала нафтовим Клондайком та Ельдоpадо – одним із світових центpів видобутку «чорного золота». В кінці ХІХ – на початку ХХ ст. до неї була пpикута увага багатьох політиків і міжнаpoдних компаній: на певний час кpай став об’єктом конкуренції між пpедставниками великого капіталу. У столиці Галичини з’явилася перша на українських землях газета, запущено дирижабль, залізничний потяг і трамвай, на базі дрогобицької нафти винайдено гасову лампу. Там з’явилися перші українські партії, наукові товариства, студентські об’єднання, кооперативні структури, парамілітарні і скаутські організації, бальнеологічні курорти, футбольні та хокейні команди. Карпатський край кінця ХІХ – початку ХХ ст. став П’ємонтом не лише для українців, але й поляків, які здобули неоцінений управлінський досвід у Галицькому сеймі і Віденському парламенті; батьківщиною для галицьких євреїв, які теж бажали політичних свобод, національно-державного усамостійнення. Така подорож в австрійську/підавстрійську Галичину дозволить краще зрозуміти трагедію і велич історії не лише цього краю з кінця XVIII ст. до Першої світової війни, але й всієї України. України, яка завжди прагнула єднання, миру, господарського і культурно-освітнього поступу.
Проект «Україна». Австрійська Галичина читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Проект «Україна». Австрійська Галичина без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Керiвництво сейму – крайового маршалка та 2-х його заступникiв польськоi та украiнськоi нацiональностей —, призначав iмператор зi складу Сейму. Виконавчий орган крайовоi репрезентацii – Крайовий видiл формувався на основi рiвних нацiональних квот та складався з крайового маршалка та 8-х членiв – по 4 вiд польськоi та украiнськоi курii. Маршалок, як голова Крайового видiлу, повинен був сам визначати зi складу Сейму 2-х своiх заступникiв – поляка та украiнця, а 3-х членiв обирали посли вiд усiх курiй за нацiональною ознакою (по одному вiд І, вiд ІІ, ІІІ, ІV, V та вiд VІ).
Згiдно змiн до крайового статуту рiшення щодо перегляду меж мiж помiщицькими землеволодiннями та сiльськими громадами вимагало 2/3 голосiв за присутностi не менше, як 186 депутатiв (тобто 124 голосiв)[101 - Змiни до крайового статуту регламентували новий паритетний принцип спiвiснування об’еднаних з сiльськими громадами помiщицьких землеволодiнь.
Збiльшення чисельностi украiнського представництва у Сеймi незначно розширило набiр полiтичних iнструментiв, якими вона могла скористатися. Як i ранiше, це були депутатськi запити (iнтерпеляцii), подача яких згiдно регламенту вимагала пiдписiв не менше 15 послiв[103 - Див.





