Плисти проти течії

А якби раптом до мене пiдiйшло на вулицi трое чоловiкiв з лихим намiром, то чи не безглуздо було б звернутися до них з такими словами: «Зачекайте, добродii! А що ви думаете про творчiсть Ель Греко?» Отож, е час для матерiальноi складовоi, i е обставини для духовоi складовоi, бо це речi не протилежнi, а взаемо-доповняльнi, як двi руки.

Д.С.Г.: Як iдеалiсти, так i матерiалiсти порушують низку проблем сьогодення. На думку iдеалiстiв, наш свiт уражений егоiзмом, незгодою, аморальнiстю.

На думку матерiалiстiв, наш свiт потерпае вiд нерiвностi, безробiття та неможливостi гiдного життя.

Усi цi проблеми iснують. Зважаючи на вашу позицiю про взаемодоповнюванiсть матерii та iдеi, як бачить НовийАкрополь вирiшення цих реальних проблем, що iх сьогоднi порушують i матерiалiсти, i iдеалiсти?

Х.А.Л.: Якось я казав, що Новий Акрополь – це значно глибша революцiя у свiдомостi, нiж може видатись, а не просто якась сукупнiсть теософiчних та лiтературних iдей.

Акрополь – це ре-еволюцiя, повернення до принципiв, до фундаментальних речей. Це не просто гурт молодих людей чи викладачiв, якими рухае жага пiзнання; це центр, де можна набути нових досвiдчень i по-новому подивитися на свiт. Це не щось суб'ективне, це – досвiдчення, абсолютно нове досвiдчення.

Парфенон на пагорбi Акрополя, Афiни, Грецiя

На жаль, не обiзнанi з нашими поглядами люди чiпляють нам ярлики комунiстiв, нацi, чорносотенцiв i т.

iн., використовуючи для того сторiнки газет i журналiв. Певне, iм бракуе iнших ярликiв. Але ми цiлком нове явище. Старiсiньке як зернятко i новiсiньке як квiтка.

На наше переконання, щось залагодити можна тiльки в сукупностi. Нам потрiбне геть iнше свiтосприйняття, геть iнше космосприйняття.

Насамперед необхiдно пiзнати людину. Що таке людина? Якi ii складовi? Дух та матерiя, чи ще щось? Чи мае людина лише тi можливостi, якими ми ii зазвичай надiляемо, чи й iншi, якi ми сьогоднi вважаемо неймовiрними i якi, проте, не викликають сумнiвiв у тих людей, котрi мають мужнiсть подивитися в обличчя цiй реальностi? Чи й сам Космос – це лише велика система запалених свiчок, якi можуть у будь-який момент згаснути? Чи стоiть за цим усiм щось таке, що можна назвати Богом, чи якось iнакше, але щось всюдисуще?

Нам слiд переглянути i поняття часу.