Бузковий дим

Коли сяяння променистоi посмiшки Лицаря Ранковоi Зорi освiтило кiмнату i торкнулося блiдоi шкiри Принцеси, вона розплющила своi дивнi чорнi очi i з надiею поглянула на прекрасного парубка.

– Незрiвнянна дочка ночi, що сталося? Чим можу я допомогти? – Звернувся з повагою Лицар. – Я почув твiй вiдчайдушний заклик i мчався сюди, пiдганяючи хмари так, що на землю обрушилися небувалi зливи i град.

– Зловiсне майбутне чекае всiх, – слабким голосом вимовила Принцеса. – З хаосу з тьми вiдроджуеться Імператор Безоднi.

Вiн мае намiр правити свiтом, i я побачила, як вiн веде мене до вiвтаря.

– Це неможливо, чудесна Принцеса. Всiм вiдомо, що Імператор Безоднi заточений в своiй печерi тисячi рокiв тому. І давно нiхто не чув про нього, – вигукнув здивований Лицар.

– Ти ж знаеш, що Імператора заточили там за допомогою потужного закляття. Я нещодавно зробила страшну провину: по дуростi своiй вирiшила заглянути в майбутне. Прошепотiвши заклинання, неправильно виголосила едине слово, i це перетворило час i простiр.

Зникли перешкоди для Імператора Безоднi. До його повного звiльнення залишилося зовсiм небагато. І у вдячнiсть за свое позбавлення вiн захоче на менi одружитися.

– Що ти наробила, нетямуща Принцеса? Чому ти так довго мовчала?

– Менi було соромно признатися в скоеному. Але бiда така близька i неминуча, що мовчати бiльше я не можу. У одному зi своiх вiщих снiв я побачила тебе, Лицар Ранковоi Зорi, i хоч ранiше ми нiколи не зустрiчалися, менi приснилося, що ти зможеш здолати Імператора Безоднi.

– Принцеса знадобиться вся моя мужнiсть, а також твоя допомога.

– Я готова на все, щоб виправити свою безглузду помилку.

– Я негайно вiдправлюся до Старiйшин за порадою, а ти оповiсти всiх про небезпеку, що насуваеться. Якщо раптом я не встигну повернутися до того моменту, коли Імператор Безоднi поведе тебе до вiвтаря, просто тричi скажи йому: «Нi». Чи вистачить у тебе мужностi, Принцеса?

– Обiцяю тобi, що зроблю це.

– Багато хто здiйснюе помилки, Принцеса, але не всi намагаються iх виправити. Ось тобi каблучка з моеi руки. Якщо тричi обернеш ii на пальцi, то перетворишся на голубку. Я знайду тебе серед мiльйонiв голубок на землi, i ми будемо щасливi разом.

– Я чекатиму на тебе Лицар Ранковоi Зорi. А тепер поспiши до Старiйшин i вiзьми мiй шарф. Вiн допоможе тобi в бiдi.

Лицар Ранковоi Зорi негайно вiдправився до краю Всесвiту, де мешкали Старiйшини.