Їжа. Італійське щастя

Це дае можливiсть хлiборобам i тваринникам знiмати по кiлька врожаiв кормових культур на рiк.

Мiланський герцог Джан Галеаццо Вiсконтi (1351–1402) жив на околицях Павii, там вiн збудував розкiшний замок, де любив оточувати себе лiтераторами. Смак до вченого i поетичного дозвiлля, до вишуканого товариства прищепив герцогу Джану Галеаццо його дядько, мiланський синьйор Джованнi Вiсконтi, що прихистив при своему дворi в 1353–1361 роках поета-емiгранта Франческо Петрарку. Тож павiйська резиденцiя будувалася спецiально для блискучого придворного життя, i там влаштовувались надзвичайно пишнi, багаторазово змальованi в поезii раннього ренесансу бенкети (головнi страви – дичина, свiжина).

Прибувши до Мiлана в 1483 роцi до двору герцога Людовiко Моро (другого поспiль правителя з родини Сфорца, що витiснила династiю Вiсконтi з мiланського престолу), Леонардо да Вiнчi проектував гiдротехнiку i канали для майбутнiх рисових плантацiй, якi й сьогоднi оточують Павiю, простягшись аж до Мiлана.

Вигодовування великоi рогатоi худоби – це один iз спецiальних напрямкiв сiльського господарства Ломбардii. Хоч у Ломбардii економiка здебiльшого промислова, але за рiвнем розвитку сiльського господарства область на другому мiсцi в Італii пiсля Емiлiя-Романьi.

Стендаль писав:

«Болонья лiпиться по схилах пагорбiв, обернених на пiвнiч, тим часом як Бергамо приткнувся до пагорбiв, що спускаються на пiвдень. Мiж ними пролягае розкiшна долина Ломбардii, найпросторiша в усьому цивiлiзованому свiтi».

[39 - За: Стендаль. Рим, Неаполь и Флоренция (1817). Пер. Н. Я. Рыковой. С. 133.]

На рукотворних райських грунтах Ломбардiя побудувала свою економiчну мiць. Ломбардський лiтератор Карло Каттанео змальовуе це у «Вiдомостях про Ломбардiю»:

«Здатнiсть цього простору прогодовувати населення, тобто природна i дика родючiсть його, вiдповiдае приблизно десятiй частинi нашого сьогоднiшнього багатства. На дев’яносто ж вiдсоткiв наша земля – не творiння природи, а творiння людських рук.

Наша штучна батькiвщина».[40 - Cattaneo С. Notizie sulla Lombardia- La citt? (1844). P. 472.]

Стендаль у подорожi з Мiлана до Павii зазначав у щоденнику:

«Край, який проминаеш, прямуючи сюди з Мiлана, – один з найбагатших у Європi. Перед очима повсякчас канали з проточною водою, що забезпечують родючiсть грунту».[41 - За: Стендаль. Рим, Неаполь и Флоренция (1817). Пер. Н. Я. Рыковой. С. 121.