На нашем сайте вы можете читать онлайн «Їжа. Італійське щастя». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Культурология. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Їжа. Італійське щастя

Автор
Жанр
Дата выхода
28 мая 2016
Краткое содержание книги Їжа. Італійське щастя, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Їжа. Італійське щастя. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Олена Костюкович) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
У 2006 році у Москві та Італії одночасно вийшла книжка Олени Костюкович «Їжа. Італійське щастя», що тоді ж була нагороджена в Москві премією Союзу рестораторів, а в Італії премією Союзу книготорговців «Банкарелла». Цей твір було опубліковано в 13 країнах: Китаї, Сербії, США, Канаді, Австралії, Великої Британії, Іспанії та інших. В Україні книжка виходить уперше. До українського видання автором було написано спеціальну передмову, перероблено текст, внесені оновлені дані.
Ця книжка, матеріал до якої збирався протягом 10 років у всіх регіонах країни, знайомить читачів з італійською кухнєю. Автор описує тисячі наїдків, напоїв, приправ (лише до одного виду спагеті їх більше ста!), страв, рецепт виготовлення яких змінюється в кожної із 20 областей Італії. Це своєрідна кулінарна подорож не тільки з півночі до півдня країни, «від Гомера до фаст-фуду», але й цікава розповідь про секрети середземноморської дієти, давні рецепти, про кулінарний календар, еротизм італійської кухні. Окрему частину книги займають глосарії, таблиці, класифікації і специфікації продуктів, що використовуються в італійській кухні. Але це видання не тільки про їжу, воно про країну, про її культуру, свідченням чого є включені до нього численні відгуки видатних людей про кулінарні традиції Італії, нерозривно пов’язані з культурою країни. Книжка призначена тим, хто вивчає Італію, і допоможе зрозуміти країну та її людей через універсальний кулінарний код.
Їжа. Італійське щастя читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Їжа. Італійське щастя без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
] А сир «Бельпаезе» став однiею з перших спроб просування марки через iдейний iмiдж. Побутова культура Італii не схвалюе такоi безцеремонностi в пiдходi до святого – до iжi. Сир «Бельпаезе» ще й до сьогоднi викликае у iталiйських споживачiв iнстинктивну недовiру: ходять необгрунтованi чутки про те, буцiм його виплавляють зi шкуринок i обрiзкiв, i часто можна почути, нiбито «смак “Бельпаезе” взагалi нi на що не схожий».
Верховенство Мiлана над навколишньою територiею, зокрема, стало можливим завдяки безперебiйностi водопостачання цього великого мiста.
Як показують iсторичнi путiвники i назви вулиць (абсолютно сухопутнi Озерна вулиця i Озерний провулок – via е vicolo del Laghetto), з часiв Леонардо да Вiнчi (одного з проектувальникiв мiста) i до часiв Муссолiнi, Мiлан мiг пишатися надзвичайно зручним кiльцем каналiв, з’еднаних з рiчками Тiчино i По.
Стендаль був у захватi вiд того, як розумно налагоджено гiдрокомунiкацii у самому Мiланi, а також у його передмiстях:
«Пiд кожною вулицею… пiдземнi канави. Через кожнi сто крокiв лежить камiнь з просвердленими отворами для стоку в канаву тiеi води, що потрапляе на брукiвку.
Подiбно до Москви, Мiлан був портом п’яти морiв. По каналах пiдвозили з озера Маджоре мармуровi брили просто до мiланського Домського собору, що будувався понад шiсть столiть поспiль.





