Проект «Україна». Галичина в Українській революції 1917–1921 рр.

Кровопролиття на фронтi продовжувалося, а братання закiнчилося[62 - Литвин., Науменко К. Історiя галицького стрiлецтва. С. 45–46.]. У тi лiтнi днi у складi росiйськоi армii у бою пiд Зборовом вiдзначився чехословацький легiон (3300 воякiв) пiд командуванням полк. Троянова, який був сформований 1914 р. з украiнських чехiв (70 тис. осiб) Киiвщини та Волинi[63 - Ceskoslovenskе Legie za 1 svetovе vаlky a Ceskoslovenskа obec Legionаrska. Praga, 2004. S. 2–9.]. Про той бiй нинi нагадуе пам’ятний знак, до якого часто приiжджають офiцiйнi делегацii та туристи з Чехii i Словаччини.

Незважаючи на значнi бойовi заслуги Украiнських сiчових cтрiльцiв, австрiйське командування все-таки не позбавилося почуття недовiр’я до них. Начальник штабу 25-го корпусу граф Р. Ламезан-Сален пiсля огляду полку об’ективно вiдiзвався про вишкiл стрiльцiв: «Добрi вояки, хоча боюся, що вiд них можна всього сподiватися». Наслiдком такого ставлення i було призначення командиром усуcусiв австрiйця Ф. Кiкаля та нове обмеження кiлькiсного складу.

Полк вiдведено у другий ешелон оборони в околицi села Конюхи на Бережанщинi.

Боi на вiдтинку сiчовикiв вiдновилися 29 червня потужним артилерiйським обстрiлом. 520 росiйських артбатарей шматували оборону австрiйських вiйськ на фронтi вiд Бишок до Зборова протягом 48 годин. Дощового дня 1 липня росiйськi частини без великих зусиль прорвали оборону австрiйцiв та вийшли в район оборони полку УСС. Ф. Кiкаль i штаб полку проявили у скрутний момент безпораднiсть: органiзувати кругову оборону не вдалося, та й бойовий дух у сiчовикiв був уже не таким, як ранiше.

В результатi командир полку з великою групою старшин i стрiльцiв потрапили у полон. У строю залишилося всього 9 старшин i 444 стрiльцiв[64 - Лазарович М. Легiон Украiнських сiчових стрiльцiв. С. 179–180.].

На початку липня 1917 р. шiсть вiдновлених сотень полку УСС пiд командуванням М. Тарнавського знову брали участь у боях. Пiсля дводенного штурму вони оволодiли Козовою i в час загального наступу австрiйських вiйськ прямували до Купчинцiв, Бурканова, Дзвиняча i зупинилися в Бурдикiвцях над Збручем.

Коли ж 11 липня австро-нiмецькi вiйська захопили Тернопiль, росiйське командування звинуватило у поразцi Перший гвардiйський корпус, який нiбито пiд впливом бiльшовикiв самочинно покинув мiсто. Горезвiсний генерал Корнiлов кинув на гвардiйцiв козакiв Донського полку з бронемашинами. На околицях Тернополя розiгралась кривава трагедiя – кiлька годин козаки рубали шаблями вiдступаючих солдат.