На нашем сайте вы можете читать онлайн «Проект «Україна». Галичина в Українській революції 1917–1921 рр.». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Новейшая история. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Проект «Україна». Галичина в Українській революції 1917–1921 рр.

Автор
Жанр
Дата выхода
18 мая 2016
Краткое содержание книги Проект «Україна». Галичина в Українській революції 1917–1921 рр., аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Проект «Україна». Галичина в Українській революції 1917–1921 рр.. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Микола Литвин) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Поштовхом до початку Української революції 1917–1921 рр. стала Лютнева революція в Російській імперії. В ті часи Україна пережила різні форми національної державності – УНР, Українська держава, ЗУНР, але державну незалежність утримати все-таки не змогла, Українська національно-демократична революція зазнала поразки. Причин було багато: це і незгуртованість політичної еліти, і незавершеність процесу формування нації, і відмінності між національними та соціальними завданнями визвольного руху, і його обумовленість зовнішніми політичними й насамперед воєнними факторами.
У книжці львівського історика М. Литвина розповідається про роль і місце Галичини та галичан в Українській національно-демократичній революції. Особливу увагу приділено державотворенню Західно-Української Народної Республіки, провокативній політиці більшовицької Росії, яка намагалася влітку 1920 року прищепити «любов» галичан до Галицької Соціалістичної Радянської Республіки. І хоча своєї мети Українська революція не досягла, її значення важко переоцінити, оскільки вона спонукала нові покоління до спроб розбудови власної держави та здобуття незалежності.
Проект «Україна». Галичина в Українській революції 1917–1921 рр. читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Проект «Україна». Галичина в Українській революції 1917–1921 рр. без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Початок украiнсько-польськоi вiйни // Украiнський прапор. 1919. 1 лист.].
Тим часом поляки розраховували без ускладнень приеднати захiдноукраiнськi землi, про що свiдчив наказ 52-рiчного начальника штабу генерала Тадеуша Розвадовського (похований 1928 р. на цвинтарi Орлят у Львовi), надiсланий до Львова генералу Лямезану де Салену вранцi 1 листопада: «Князь Вiтольд Чарторийський призначений генеральним комiсаром для цiлоi Галичини i зараз обiймае управу з рук генерала-полковника графа Гуйна. Начальну команду вiйська в Галичинi переймае генерал дивiзii Пухальський»[133 - Centralne Archiwum Wojskowe w Warszawe (CAW).
Але подii в Галичинi розгорнулися за украiнським сценарiем. Уже пополуднi 31 жовтня Дмитро Вiтовський i його начальник штабу Сень Горук (1873–1920) розiслали кур’ерiв, переважно львiвських студентiв i гiмназистiв, з наказом до комiсарiв або, де iх не було, просто до вiдомих дiячiв у нiч на 1 листопада перебирати владу на мiсцях. Командировi легiону УСС отаману Осипу Букшованому (1890–1937) командувач наказав негайно виiхати з бойовими частинами до Львова.
Увечерi Д. Вiтовський зiбрав у Народному домi нараду старшин. З’ясувалося, що у розпорядженнi штабу повстання сил було менше, нiж передбачалось – до 1400 стрiльцiв i 60 старшин. Кожен iз 35 присутнiх командирiв отримав конкретнi бойовi завдання для захоплення найважливiших об’ектiв Львова, роззброення неукраiнських пiдроздiлiв i частин.





