1000 фактів про Україну

А ось професор Шелухiн ще у 1936 роцi стверджував, що цим термiном називалася земля, «укроена (тобто вiдрiзана, викроена) нашими пращурами силою меча».

* * *

Деякi сучаснi дослiдники вважають, що назва «Украiна» не слов’янська, а дослов’янська, i ii таемниця ховаеться в загадковому словi «укритяни», що згадуеться у «Повiстi минулих лiт». Є i такi, якi тлумачать термiн «Украiна», посилаючись на «укрiв» або «укранiв» – деяке напiвмiфiчне плем’я полабських слов’ян, яке начебто мешкало на територii Пiвденноi Нiмеччини, що прилягала до Балтiйського моря.

Так чи iнакше, але загадка походження назви краiни так i лишаеться нерозгаданою.

* * *

Одним з перших князiвств, яке вiд’едналося вiд единоi Киiвськоi держави, була Галицьке (Галичина). Це сталося в кiнцi ХІ ст. Найбiльшого розквiту Галицьке князiвство досягло при Ярославi Осмомислi. Це був надзвичайний полiтик, який недарма отримав вiд сучасникiв свое прiзвисько, яке означало «людина, яка мае вiсiм чуттiв». Та i говорив вiн вiсьмома мовами: украiнською, польською, болгарською, грецькою, нiмецькою, угорською, арабською та латиною.

* * *

Об’еднання Галичини та Волинi в едине Галицько-Волинське князiвство вiдбулося в 1199 роцi за князя Романа Мстиславича. Йому вдалося створити нову сильну державу, що включала украiнськi землi вiд Карпат до Днiпра.

* * *

Першим королем на украiнських землях став Данило Галицький (близько 1201–1264). Його коронували в 1253 роцi в Дорогочинi короною, надiсланою Папою Римським.

Основою його полiтики було вмiле маневрування, пошуки компромiсiв мiж католицьким Заходом та монголами, що захопили бiльшу частину украiнських земель.

Данило Галицький

* * *

Пiсля Данила королiвський титул успадкували його син Лев та онук Юрiй, який став останнiм з украiнських правителiв, який пiдписував своi накази як «король Руський, Великий князь Киiвський, Володимир-Волинський, Галицький, Луцький та Дорогочинський».

* * *

З середини XIV столiття Украiна опинилася пiд владою Великого князiвства Литовського.

Однак це мало що змiнило в управлiннi державою. Не втручалися литовцi i в духовне життя украiнського народу. Бiльше того, вони самi багато перейняли вiд украiнцiв: звичаi, вiрування, навiть мову, якою був написаний основний закон краiни – «Статут литовський». Проявляючи повагу до мiсцевих традицiй, литовцi пiдкреслювали: «Старого ми не змiнюемо, а нового не вводимо».