1000 фактів про Україну

територiя цього мiста складала 33 га, а населення – близько 15 тисяч жителiв. Тут були широкi вулицi (4–6,5 м), торгiвельна площа, багато споруд суспiльного та культурного призначення, зокрема театр. Сьогоднi в музеi пiд вiдкритим небом «Херсонес Таврiйський» можна побачити залишки житлових будiвель, винарень, гончарних печей, цистерн для солiння риби, бань (терм), монетного двору, порту. Все це було характерно для грецьких поселень Криму.

Руiни Херсонесу

* * *

Нещодавно на Волинi на берегах Хриницького водосховища украiнськi археологи розкопали культову споруду готського племенi – жертовник, який був центром великого поселення готiв.

Як стверджують iсторики, германськi племена готiв з’явилися на територii нинiшньоi Волинi в III ст. н. е. Вони перейшли безкраi полiськi болота i пiдкорили праслов’ян – венедiв. На мiсцi готського поселення було знайдено гарпун з костi у виглядi тризубця, амфора iз зображенням найдревнiшого на територii Європи рала та невеличка скульптурка египетського бога Сарапiса.

* * *

А у Закарпатськiй областi археологи дослiдили Малокопанський могильник i виявили там немало цiнних знахiдок – ритуальних посудин, знарядь працi, зброi, прикрас та начиння iз золота. Вони датуються І ст. н. е., коли на цьому мiсцi (бiля села Мала Копань) заснувало свое поселення плем’я дакiв. В цiлому, за словами вчених, на територii Украiни iснуе близько 150–200 тисяч археологiчних пам’яток – це бiльше, нiж у рештi Європи.

* * *

Найдревнiшою слов’янською культурою на украiнських землях вважаеться зарубинецька (ІІІ ст. до н. е. – ІІ ст. н. е.). Їi слiди вперше було виявлено бiля села Зарубинцi пiд Киевом. Розповсюдження цiеi культури сягало меж сучасних Харкова, Луганська i басейну Днiстра. Їi городища складалися з 10–15 поселень, що належали одному племенi.

* * *

Походження термiну «слов’яни» i досi остаточно не з’ясоване. Деякi iсторики вважають, що в його основi лежать поняття «слава» або «слово».

Небезпiдставним е i припущення, що «слов’яни» – «сли», тобто «посли», «представники» народу «вене». А вiзантiйський iсторик Іордан писав, що слов’яни були вiдомi пiд трьома назвами: венети (венеди), анти та склавини.

* * *

У другiй половинi І тисячолiття слов’янське суспiльство, яке вже мало бiльше 15 великих племiнних об’еднань, роздiлилося на три гiлки: захiдну, пiвденну та схiдну.