Битва під Берестечком. 1651

Характерною особливiстю битви також стало застосування оперативного маневрування (з урахуванням просування вiйськ), щоб створити вигiднi умови для розгрому ворога, зокрема розгрому його по частинах, а також тактичного маневрування на полi бою, зокрема вогнем артилерii. У ходi першоi битви дуже гостро постало питання забезпечення украiнського вiйська артилерiею. Гетьман Хмельницький вирiшив реорганiзувати артилерiю. Так, ним була створена легка полкова артилерiя на двоколiснiй тязi та важка польова артилерiя, яка ще називалася артилерiя головного командування.

До першоi вiн зарахував 15 гармат, а до другоi – 11. Це був початок якiсноi реорганiзацii вiйська Богдана Хмельницького, внаслiдок якоi артилерiя отримала статус окремого роду вiйська. Забезпечення украiнськоi армii артилерiею залишалося на той час ще незадовiльним – до однiеi гармати на тисячу воiнiв. Пiзнiше Б. Хмельницький довiв цей показник до вимог часу – 4 гармати на одну тисячу воiнiв. У його арсеналi стане не менше 120 одиниць полковоi артилерii i близько ЗО гармат артилерii головного командування.

Наступною битвою Нацiонально-визвольноi вiйни Б. Хмельницького була битва пiд Корсунем, що вiдбулася 25–26 травня 1648 року. Вранцi 25 травня, маючи звiстку про поразку передового загону пiд Жовтими Водами й переконанi пiдiсланим козаком у тому, що повстанцi значно переважають iх, командувачi 20-тисячних головних польських сил М. Калиновський та М. Потоцький залишили вигiднi позицii пiд Корсунем i, маючи за поводиря таемного агента гетьмана, почали вiдступати, долаючи багато перешкод.

26 травня в однiй з балок неподалiк вiд Корсуня поляки, що рухалися обозом, були зупиненi й атакованi з усiх бокiв козацьким вiйськом, яке без урахування козацькоi кiнноти зросло до 15 тисяч.

Поляки зазнали нищiвноi поразки. Б. Хмельницькому до рук потрапили обидва командувачi польсько-шляхетськоi армii, 80 великих вельмож, 127 офiцерiв, 8520 жовнiрiв, 41 гармата.

За шiсть днiв до битви пiд Корсунем помирае король Польщi Владислав IV. Отже, Рiч Посполита разом втрачае короля, командирiв i армiю.

Серед чинникiв, що сприяли перемозi Б. Хмельницького пiд Корсунем, було вдале оперативне маневрування козацькоi армii шляхом проведення форсованого маршу вiд Жовтих Вод до Корсуня та оточення польського вiйська в районi Корсунь – Стеблiв – Ситники. Для здiйснення оперативного маневрування головнi сили украiнськоi армii просувалися у смузi шириною до 13 км, що забезпечило одночаснiсть iх виходу в район битви.