Битва під Берестечком. 1651

Зважаючи на сутiнки, значну кiлькiсну перевагу козацькоi армii та сильний рушничний i гарматний вогонь iз табору, шляхтичi вiдмовилися вiд спроби його здобути i вiдступили на свiй берег рiчки. Я. Вишневецький, що наполягав на негайному штурмi табору, не змiг переконати у своiй правотi iнших магнатських керманичiв, передовсiм Я. Тишкевича. Того дня козацькi вiйська втратили 2–3 тисячi воякiв, не рахуючи в'язнiв, у тому числi було полонено сотника Полуяна, що, можливо, був командиром кiнноти козацького авангарду.

Вiд Полуяна, який, за повiдомленням польськоi сторони, був обiзнаний з iнформацiею на рiвнi гетьманських козацьких рад, стало вiдомо про те, що аби прикрити подальший наступ на захiд Б. Хмельницького, М. Кривонiс мав завдання якнайдовше затримати сили Я. Вишневецького.

27 липня бойовi дii не велися. М. Кривонiс обмiрковував подальший хiд бойових дiй, зокрема план форсування Случi наступного дня, чекав на Корсунський полк, який прибув у район бойових дiй надвечiр.

Крiм того, до М. Кривоноса пiдiйшло пiдкрiплення – понад 10 000 повсталих селян. Увечерi М. Кривонiс переправив через рiчку, вище Старокостянтинова, частину своеi кiнноти з намiром вдарити в тил шляхтичiв.

Повстанська армiя користувалася всебiчною пiдтримкою мiсцевого населення. У нiч з 26 на 27 липня 1648 року мешканцi Старокостянтинова завезли до табору Кривоноса значну кiлькiсть провiанту та пороху. Про це 27 липня стало вiдомо Я. Вишневецькому, в результатi чого бiльше 40 мiщан мiста було страчено.

Отримавши звiстку про наближення армii Б. Хмельницького, магнатська вiйськова рада, зiбрана Я. Вишневецьким, прийняла рiшення вiдiрватися вiд супротивника й вiдступити на захiд. Я. Вишневецький продовжував наполягати на штурмi табору, Я. Тишкевич так само наполягав на вiдступi, iншi командири вагалися, але позаяк князь не мав влади наказати iншим командирам чинити, як вiн вважав за потрiбне, було прийнято рiшення про вiдступ.

Готуючись до вiдступу, Я. Вишневецький наказав командиру пiхотного полку Осинському захопити до свiтанку позицii бiля броду на лiвому березi Случi i затримати протягом дня 28 липня козакiв, забезпечивши вiдступ вiйська на захiд. Щойно з'явилися першi ознаки свiтанку, магнатський обоз, гвардiйський полк i пiхота Суходольського рушили до Кульчина (30 км захiднiше Старокостянтинова), а за ними пiшла кроком кiннота.