Битва під Берестечком. 1651

Наймасштабнiшою битвою перiоду Украiнськоi нацiональноi революцii середини XVII ст. е битва пiд Берестечком, де в бою зiткнулися, з одного боку, козацько-селянське вiйсько Богдана Хмельницького, його союзники кримськi татари та вiйсько Речi Посполитоi, з iншого.

Ця битва мала неабияке значення для обох сторiн: поляки прагнули взяти реванш за поразку у попереднiх битвах пiд Жовтими Водами, Корсунськiй, Пилявецькiй, Зборiвськiй та iн. i врештi-решт розправитися iз бунтiвниками; натомiсть козакам необхiдно було силою зброi остаточно довести право на iснування власного державного утворення – Держави Вiйська Запорозького.

Однак якщо перемога козакiв дала б, мабуть, iм усi шанси на остаточний розгром Речi Посполитоi, яка знаходилася на межi соцiально-полiтичного краху, та здобуття повноцiнноi незалежностi козацькоi держави, то перемога полякiв, що стала реальнiстю, лише загострила подальший перебiг нацiональноi революцii.

Битва пiд Берестечком залишила багато невирiшених питань. В iсторичнiй науцi i нинi немае единого погляду на результат битви.

Це була катастрофа украiнського вiйська, його поразка чи нiчия, тактичний вiдхiд козакiв? Дискусiйним залишаеться й питання про полонення Б. Хмельницького татарським ханом: чи справдi украiнський гетьман був узятий у заручники ханом, чи це був такий маневр Б. Хмельницького для виправдання свого вiдходу з поля бою. Усе ж якщо оцiнювати перебiг бойових дiй на полi пiд Берестечком, то вирiшальним фактором у перевазi польського вiйська над украiнським стала втеча з поля бою кримського хана, який, позбавивши козакiв стратегiчно важливоi кримськоi кiнноти, прирiк iх на поразку. Не-з'ясованим також залишаеться визначення справжнiх мотивiв утечi хана.

Врештi-решт, якщо поляки й оцiнили свою перемогу як реванш за всi понесенi шляхтою до того поразки вiд козакiв, то було очевидно, що остаточно придушити козацький рух iм аж нiяк не вдалося, однак Берестечкова катастрофа (як прийнято ще називати цю битву) зводила нанiвець автономiю козацькоi держави.

Катастрофа пiд Берестечком стала останньою краплею, що переповнила чашу украiнсько-польськоi боротьби i зробила неможливим подальше спiльне iснування шляхетськоi Польщi та козацькоi Украiни в единiй державi. Пiсля цього громадянська вiйна, що формально тривала в однiй краiнi – Речi Посполитiй, остаточно переростае в украiнсько-польську вiйну.

Нацiонально-визвольна вiйна середини XVII столiття: передумови та причини

У серединi XVII ст.