Битва під Берестечком. 1651

Також в деяких наукових працях висловлюеться думка про фiнансову допомогу козакiв, якi видiлили кошти на викуп сина старого товариша.

Про життя та дiяльнiсть Б. Хмельницького з 1622-го по 1637 рiк також немае достеменноi iнформацii. Усi пiзнiшi оповiдi про його великi подвиги у вiйнах з татарами, турками, Москвою (пiд час Смоленськоi вiйни 1632–1634 pp.) не мають документального пiдтвердження. Безперечним е лише те, що починаючи з 20-х pp. XVII ст. Б. Хмельницький перебував у лавах козакiв, зокрема служив у Чигиринському полку, разом з яким брав участь у вiйськових походах проти татар i полякiв.

Десь у тридцятирiчному вiцi Б. Хмельницький одружився з Ганною Сомкiвною з родини заможного козака з Переяслава. Тодi ж вiн разом з молодою дружиною оселився на успадкованому вiд батька хуторi Суботiв бiля Чигирина. З 1637 року Б. Хмельницький серед вищоi козацькоi старшини. Вiн брав участь у повстаннi проти Польщi i як вiйськовий писар пiдписав капiтуляцiю пiд Боровицею 24 грудня 1637 року.

Восени 1638-го Б. Хмельницький був членом козацького посольства до короля Владислава IV. Є пiдстави вважати, що вiн належав тодi до тiеi частини старшини, яка вважала за можливе порозумiння Вiйська Запорозького з Польщею. Однак подальший хiд подiй довiв майбутньому гетьману повну неможливiсть досягнення згоди. Польська «Ординацiя» 1638 року скасувала автономiю Вiйська Запорозького й поставила козакiв у безпосередню залежнiсть вiд польськоi вiйськовоi влади в Украiнi. Б. Хмельницький втратив вiйськове писарство (цей уряд був скасований) i став одним iз сотникiв Чигиринського полку.

Наступнi роки Б. Хмельницький присвятив переважно своему господарству на Чигиринщинi (Суботiв, слобода Новоселище й сумiжнi землi). Але самого господарства було замало для нього. В украiнськiй iсторiографii iснуе непiдтверджена легенда про те, що 1645 року вiн разом з козацьким загоном у 2 тисячi воякiв перебував на службi французького уряду й, мабуть, брав участь в облозi Дюнкерка, де познайомився з визначним французьким полководцем – принцом Конде.

Цiнуючи полководський талант Б. Хмельницького, король Владислав IV, що готував вiйськову коалiцiю проти Османськоi iмперii (у складi Польщi, Венецii та iнших держав), мав намiр залучити його до командування козаками Вiйська Запорозького. У квiтнi 1646 року Б. Хмельницький був одним з козацьких старшин, з якими Владислав IV обговорював у Варшавi плани майбутньоi вiйни.