Переяславська Рада. 1654

Неоднозначною й малоз'ясованою е роль певних подiй та документiв, пов'язаних з украiнсько-росiйським зближенням 1653–1655 pp. Йдеться про Переяславську раду 1654 року, матерiали Земського собору 1653 року, царськi жалуванi грамоти 1654 року, присягу. Цi подii й документи безумовно вiдiграли певну роль i в самому украiнсько-росiйському зближеннi, i пiсля нього, але iх мiсце та роль у тогочаснiй зовнiшнiй полiтицi поки що не визначенi.

Рiшення Земського собору 1653 року й жалуванi грамоти е важливими документами вже хоча б тому, що вони е оригiнальним документом, пов'язаним з украiнсько-росiйським зближенням 1653–1655 pp.

В усякому разi, цi документи застосовувались у тогочасному полiтичному життi, що пiдтверджують як украiнськi, так i росiйськi джерела. Однак вони е менш репрезентативними, нiж власне мiжнародний договiр. Так само як i наявнi тексти договору, матерiали Земського собору 1653 року i жалуванi грамоти широко використовувалися для iдеологiчних спекуляцiй, що, за малоi репрезентативностi джерельноi бази з украiнських визвольних змагань середини XVII столiття, ще бiльше ускладнюе розгляд цих джерел.

Та сама ситуацiя склалася щодо Переяславськоi ради 1654 року i присяги, яка була пiсля неi. Обидвi подii фiксуються i в украiнських i в росiйських джерелах, але iхня роль та значення для зовнiшньополiтичного життя й подальшого iсторичного розвитку обох сторiн наявнi джерела з'ясувати не дають змоги; iнформацii про них надзвичайно мало.

Фактично про перебiг обох подiй ми маемо докладнi свiдчення лише росiйськоi сторони (звiтна документацiя посольств), якi зараз перевiрити майже неможливо.

Жодного джерела такого ж рiвня репрезентативностi неросiйського походження ми не маемо. Іншi наявнi в науковому обiгу джерела про Переяславську раду 1654 року та присягу вiдображають описуванi подii лише фрагментарно.

Переяслав 1654. Трохи iнформацii для роздумiв

Враховуючи науково-популярний характер видання, коротенько переповiмо «класичну» версiю перебiгу Переяславськоi ради 1654 року, нагадавши втiм, що нею оперують для вираження «спущеноi згори» суспiльно-полiтичноi думки, використовують для так званоi iдеологiчноi боротьби.

Фактичний матерiал, наведений нижче, грунтуеться в основному на «статейных списках», тобто тезисному викладi росiйського посла В. Бутурлiна про перебiг Переяславськоi ради 1654 року, й iншого докладного опису подiй, що вiдбувалися пiд час Ради, ми не маемо.