Проект «Україна», або Спроба Павла Скоропадського

мiнiстра вiйськових справ i фльоти, начальник Генерального штабу – Сливинський О. В.

Державний секретар – Гижицький М.

товариш мiнiстра внутрiшнiх справ – Вишневський 0. А.

товариш мiнiстра внутрiшнiх справ – Воронович М. М.

товариш мiнiстра продовольчих справ – Гаврилов М. 0.

товариш мiнiстра закордонних справ, т. в. об. помiчника державного секретаря – Палтов 0. 0.

в. об. товариша мiнiстра судових справ, член Генерального суду – Завадський С. В.

Хто такi мiнiстри Украiнськоi Держави?

Ви будете здивованi, але факт залишаеться фактом: за 90 рокiв, що минули вiд трагiчноi загибелi Украiнськоi Держави, анi ii сучасники, анi ii дослiдники будь-якого кольору полiтичноi забарвленостi не спромоглися анi з'ясувати бiографiчнi вiдомостi керiвникiв цiеi держави, анi проаналiзувати iх полiтичнi погляди, анi професiйнi здiбностi, анi, тим бiльше, якiсний склад гетьманських адмiнiстрацiй, анi порiвняти керiвникiв новопосталоi держави з iх «колегами» доби УНР.

Вражае й iнший факт: на сьогоднi доступнi джерела подають нам вiдомостi хiба про половину провiдних дiячiв гетьманськоi держави.

Отож першим керiвником гетьманського уряду – впродовж одного дня! – був Микола Сахно-Устимович (1863—1918). Походив iз сiм'i полтавських землевласникiв. Був членом «Украiнськоi громади» (пiзнiше – «Украiнськоi народноi громади»). Перший виконувач обов'язкiв Отамана (голови) Ради Мiнiстрiв, вiдбував цю повиннiсть упродовж одного дня – 30 квiтня. Разом з гетьманом пiдписав «Закони про тимчасовий державний устрiй Украiни».

Вiд посади вiдмовився внаслiдок небажання соцiалiстiв-федералiстiв взяти участь у формуваннi уряду. Забитий прихильниками Директорii УНР.

Микола Устимович (злiва) – командувач власного конвою гетьмана та Іван Полтавець – генеральний писар гетьмана.

Зi споминiв П. Скоропадського: «Этот Николай Николаевич был прекрасным типом старого украинца, действительно не за страх, а за совесть любил Украину. Я с ним тогда только что познакомился. Это честный и благородный человек, в чем я имел возможность не раз убедиться.

Теперь здесь разнеслась весть, что его расстреляли украинцы за то, что он был за меня и дрался в Дарнице в декабрьские дни. Пока я не хочу этому верить. Да ляжет тягчайшим позором это преступление и убийство на тех лиц, которые руководили этим злодеянием!» Наступником Устимовича став Федiр Андрiйович Лизогуб. Громадський та полiтичний дiяч i меценат. Народився 1851 р. в Седневi Чернiгiвськоi губернii.