Проект «Україна». 1917—1920 рр. Постатi

Послiдовнiсть розгляду питань на цих засiданнях рiзнi автори висвiтлюють кожен по-своему, але безперечно, що на першому засiданнi було вироблено i схвалено текст телеграми Радi Народних Комiсарiв з повiдомленням про те, що ЦВК Рад Украiни взяв на себе всю повноту влади в Украiнi. «Молода Радянська республiка Украiни, – говорилося в телеграмi, – вiтае змiцнiлу Всеросiйську Радянську владу».

14 грудня ЦВК Рад Украiни за участю Ю. Медведева розробив (i наступного дня опублiкував) манiфест «До всiх робiтникiв, селян i солдатiв Украiни!», яким повiдомляв про І Всеукраiнський з'iзд Рад, його рiшення щодо позбавлення влади Центральноi Ради i покладення на ЦВК усiеi повноти державноi влади в Украiнськiй республiцi, про утворення Украiнського Радянського уряду – Народного Секретарiату.

Манiфест закликав трудящi маси Украiни до боротьби за повсюдне встановлення влади Рад на територii республiки, за тiсне еднання з трудящими масами Росii.

На перших же засiданнях ЦВК Рад Украiни приступив до формування свого постiйного органу – Президii.

На другому засiданнi було обрано тимчасовий, на третьому (15 грудня) – постiйний склад Президii Рад Украiни (з п'яти осiб). За обрання Ю. Медведева ii головою було подано 16 голосiв, проти – 10.

Оскiльки частина членiв ЦВК Рад Украiни, посилаючись на вiдсутнiсть кворуму на засiданнi 15 грудня, вимагала переглянути ухваленi на ньому рiшення, ЦВК повернувся до цього питання на своему четвертому засiданнi 17 грудня. Але й тут забезпечити кворум не вдалося, бо частина членiв ЦВК вже роз'iхалася на мiсця.

На посаду Голови Президii ЦВК Рад Украiни нiхто, крiм Ю. Медведева, не претендував. За нього було подано 18 голосiв, проти – три та чотири, що утрималися. Заступниками Голови Президii ЦВК обрали М. Артамонова, П. Решедька i С. Шелудька, секретарем – М. Данилевського.

Обрання Головою Президii ЦВК Рад Украiни лiвого украiнського соцiал-демократа Ю. Медведева стало виявом довiри до нього з боку бiльшовицькоi бiльшостi ЦВК, визнанням його внеску в проведення І Всеукраiнського з'iзду Рад.

Воно також засвiдчило прагнення бiльшовикiв залучити лiвi елементи з iнших полiтичних партiй до радянських органiв, щоб розширити революцiйний фронт боротьби за встановлення Радянськоi влади в Украiнi.

Надалi ЦБК Рад Украiни та його Президiя постiйно займалися кадровими справами Народного Секретарiату, замiщували вакансii керiвникiв Народних секретарств, членiв iх колегiй або перемiщували iх у мiру необхiдностi.

15 грудня 1917 р.