Проект «Україна», або Таємниця Михайла Грушевського

Украинский народ не переставал добиваться восстановления своих прав ввиду того, что политические, экономические и культурные условия его существования требовали автономии его национальной области. С низложением Романовых он единодушно заявил о необходимости, в интересах трудовых масс, скорейшего осуществления широкой национально-территориальной автономии Украины. Временное правительство, желая теснейшим образом связать в общих достижениях оба братские народы, считает своим долгом теперь же заявить, что оно считает совершенно справедливым и основательным возобновление украинской автономии, попранной царской деспотией, и, видя в ней залог прочной связи великого украинского народа с Российской державой, будет всемерно содействовать ее осуществлению, предоставляя санкцию автономии Украины Российскому Учредительному собранию».

[86 - УЦР… Т. І. – С. 86.]

Констатацiя

Аналiзувати цю полiтичну абракадабру скiльки-небудь докладно немае потреби. Зауважимо хiба що таке:

– «украiнський народ» нiколи добровiльно з Московською державою не «з'еднувався».

1654 р. було пiдписано угоду про перехiд Вiйська Запорозького пiд владу московського царя, а не про об'еднання двох держав чи, тим бiльше, двох народiв;

– тогочасне право не знало такого поняття, як «автономiя нацiональноi областi»;

– Тимчасовий уряд мав мандат вiд законно обраноi Державноi думи та самочинно утвореноi, але полiтично суперечливоi Петроградськоi ради робiтничих i солдатських депутатiв лише на те, щоби довести краiну до Установчих зборiв, що практично означало необхiднiсть провести загальнонацiональнi демократичнi вибори та скликати Установчi збори;

– Тимчасовий уряд тому i називався «тимчасовим», що його мандат дiяв тiльки до моменту скликання Зборiв, перед якими цей уряд мав скласти повноваження;

– тiльки законно обранi Установчi збори згiдно з тогочасними поняттями про право мали законнi повноваження вирiшувати питання державного устрою майбутньоi Росiйськоi держави;

– жодного права вирiшувати питання державного устрою краiни в цiлому або будь-яких ii губернiй або краiв Тимчасовий уряд не мав взагалi;

– декларацiя М.

Грушевського стверджувала, що угоду з московською державою уклав весь «украiнський народ», але вимагала юридично вiдсутньоi в системi понять тогочасного права «широкоi нацiонально-територiальноi автономii» лише в iнтересах «трудових мас».