Археологiя. Дитяча енциклопедія

Спостереження за пам’яткою i висновки щодо ii особливостей мають бути зробленi в полi.

Унiкальнiсть кожного об’екта розкопок i способiв його дослiдження не заперечуе використання одного з основних методiв археологii.

Стратиграфiчний розрiз

Стратиграфiчний метод запозичений iз геологii. Суть його полягае у визначеннi хронологii (тобто вiку) пам’ятки за послiдовнiстю культурних шарiв чи поховань щодо геологiчних вiдкладень та один до одного. Закон утворення шарiв твердить, що вiдкладення, яке залягае нижче, давнiше, нiж вiдкладення, яке лежить вище (в археологii цей закон дiе, якщо шари не були пошкодженi – перекопанi, переоранi i т.

iн.). Крiм того, закон торкаеться лише порядку утворення шарiв, але не iхнього вмiсту, речi можуть походити з бiльш давнiх епох i потрапити випадково з iншого шару, але не можуть походити з пiзнiшого шару. Для того щоб вiдстежити культурний шар, розкопки проводять горизонтальними верствами. Всi нерiвностi та вигини шарiв вимiрюються точними геодезичними приладами й фiксуються на горизонтальному планi розкопу. Крiм того, обов’язково складаеться стратиграфiчне вертикальне креслення стiн i креслення розрiзiв культурного шару.

Документацiя розкопок

Пiд час розкопок обов’язково ведеться щоденник, до якого археолог записуе все, що вiн бачить i що неможливо нанести на план.

Особливо ретельно дослiджуеться й описуеться структура культурного шару: його колiр, вмiст у ньому золи, вугiлля, перегною, глини i т.

iн. З культурного шару беруть проби для хiмiчного аналiзу, який дае змогу з’ясувати, з яких органiчних речовин створився перегнiй, якi породи дерев залишили золу й вугiлля.

Коли в культурному шарi виявляють окремi речi, споруди, поховання або iхнi слiди, то замiсть лопат використовують ножi, пiнцети та щiтки. Кожна знайдена рiч зачищаеться щiткою, замальовуеться i фотографуеться в тому положеннi, в якому була знайдена в землi (в археологii iснуе спецiальний термiн – in situ), точка ii знаходження позначаеться на планi.

Речi з органiчних речовин (дерево, шкiра, тканина i т. iн.) зберiгають у землi свiй об’ем i форму, але легко деформуються й руйнуються на повiтрi. Для збереження таких знахiдок треба негайно iх законсервувати або принаймнi сховати вiд сонця. Інодi предмети руйнуються, але залишають слiди у виглядi пустот чи вiдбиткiв (найкраще вони зберiгаються в глинi). Пустоти заливають гiпсом, i отримують злiпок зниклоi речi.