Археологiя. Дитяча енциклопедія

У цих похованнях було знайдено велику кiлькiсть золотих речей, зокрема так звану «Маску Агамемнона».

«Маска Агамемнона»

Мiкени, акрополь. Реконструкцiя

Мiкени, внутрiшнiй двiр палацу

Фрагмент золотоi поховальноi маска з Мiкен

Царськi поховання в Мiкенах

Мiкени. Левова брама

У 1884 роцi Шлiман почав розкопки в Тирiнфi, який вважався батькiвщиною Геракла. Пiд час розкопок Шлiман вiдкрив стiни величезного палацу. Як з’ясувалося, в палацi добре зберiгся мегарон з троном та вогнищем – велике примiщення, в якому приймали послiв i влаштовували бенкети.

Мегарон був прикрашений фресками iз зображеннями бикiв, танцюристiв та придворних дам. Не менш цiкавими були i «циклопiчнi» мури мiста, якi ще в часи античностi викликали захоплення. Павсанiй порiвнював iх з пiрамiдами.

Мiноська та мiкенська цивiлiзацii —першi европейськi цивiлiзацii.

За легендою, Проiтiс, правитель Тирiнфу, покликав сiмох циклопiв, якi й збудували цi мури.

Подiбнi мури були побудованi i в iнших мiстах, зокрема в Мiкенах. Мури Тирiнфу мали всерединi галереi, перекритi ступiнчастими склепiннями. Блоки, з яких будували стiни, були завтовшки два – три метри, заввишки – один метр. У нижнiй частинi мiста, там, де розмiщувалися господарськi споруди та стайнi, товщина стiн сягала семи – восьми метрiв. Нагорi, де був палац правителя, стiни в товщину сягали 11, а у висоту – 16 м.

Акрополь Тирiнфа

Внутрiшнiй прохiд у стiнi фортецi Тирiнфа

Наслiдком двадцятирiчних розкопок Шлiмана було вiдкриття невiдомого до тих часiв Егейського свiту догомерiвськоi Грецii.

Ця давня культура належала до бронзового вiку. Розкопки Шлiмана довели, що раннiй перiод грецькоi iсторii (ІІ тис. до н. е.), що його спецiалiсти вважали легендарним, е фактом. Таким чином започаткувалася археологiя мiкенськоi Грецii.

Але цим заслуги Шлiмана перед наукою не вичерпуються. Вiн довiв, що класичнi твори грецьких авторiв правдивi i мiстять достовiрнi вiдомостi.

Шлiман встановив стандарти уважного спостереження, ретельного звiту i негайноi публiкацii пам’ятки.

Шлiман, який вiдкрив Трою та мiкенську цивiлiзацiю, мiг би прославитися ще бiльше, якби продовжив розкопки на островi Крит, якi розпочав у 1886 роцi. До них його спонукала думка про те, що речi, якi вiн знаходив у Мiкенах та Тирiнфi, дуже схожi на речi, знайденi на островах Егейського моря, i передусiм, на Критi.