Археологiя. Дитяча енциклопедія

Історичне явище може не залишити слiду нi в архiвах, нi в лiтописах, але слiд завжди залишаеться в землi, i справа археолога – його знайти».

    А.В. Арциховський

Археологiя – самостiйна галузь iсторичних наук. Історiя та археологiя нероздiльнi i становлять укупi едину iсторичну науку, яка використовуе рiзнi види джерел – письмовi та речовi. Цi джерела принципово вiдрiзняються одне вiд одного, вiдрiзняються i методи iхнього вивчання.

На археологiчних розкопках

«Розкопка – не спорт i не втiха, це серйозна робота, часто важка й завжди вiдповiдальна.

He досить знайти речi, треба вгадати думки людини, яка зробила пам’ятку, засоби ii створення, процес роботи, призначення окремих частин або речей пам’ятки; все це так само непросто, як розгадати найскладнiшу iсторичну загадку. Кожен новий курган, могильник дають новий матерiал для вiдповiдi на старi запитання, але ж вони ставлять i новi, якi народжуються як пiд час розкопок, так i пiзнiше, пiд час осмислення iхнiх результатiв».

    О.

А. Спiцин

Історична наука доходить тих чи тих висновкiв, опрацювавши певнi iсторичнi джерела. Так називають всi рештки минулого, якi пов’язанi з дiяльнiстю людини i вiдображають iсторiю людського суспiльства. Продукти i слiди людськоi дiяльностi дiйшли до нас у виглядi джерел речових (рештки знарядь працi, зброi, предметiв побуту, архiтектурних споруд), лiнгвiстичних (мова), етнографiчних (звичаi, обряди), усних (фольклор). З появою та розвитком писемностi виникли письмовi джерела, а в новiтнi часи, завдяки розвитку технiки, – звуковi записи, фото-, кiно– та вiдеодокументи.

Археологiя зазвичай вивчае саме речовi джерела. Але iснуе велика кiлькiсть речових джерел, якi мають написи: надгробки, вази, iкони, монети, печатки, герби тощо. Такi джерела стають об’ектами вивчення спецiальних iсторичних дисциплiн: епiграфiки, нумiзматики, сфрагiстики, хронологii, геральдики, метрологii. Епiграфiка вивчае написи на каменях, металовi, глинi, деревi; нумiзматика вивчае монети; сфрагiстика – печатки; хронологiя – системи обчислювання часу; геральдика – герби; метрологiя вивчае рiзнi мiри ваги, довжини, мiсткостi та площi.

Археологiчнi пам’ятки та iхнi види

В iсторичнiй та археологiчнiй лiтературi використовуеться термiн «пам’ятки». В iсторичнiй науцi «пам’ятка» та «джерело» – синонiми. Будь-який слiд, що залишила людина, – пiрамiда Хеопса чи пляма вiд кострища, – е iсторичною пам’яткою, тому що вона зберiгае пам’ять iсторичного минулого.