Динозаври. Дитяча енциклопедія

Вчений дав йому назву на честь племенi силурiв, яке колись тут жило.

Для цього перiоду, що тривав 45 млн рокiв, характерним е поступове потеплiння. Протягом силуру з теплого вiн перетворився на сухий та жаркий. Знов змiнилася географiчна карта планети. На мiсцi сучасного Сибiру утворився новий материк – Ангарида. А наприкiнцi перiоду почався пiдйом суходолу.

Потеплiння призвело до випаровування морiв. Територii, зайнятi водою, скоротилися, i частина водоростей опинилася на суходолi. Деякi з них пристосувалися до нових умов i започаткували розвиток рослинного свiту планети.

Першими наземними, а точнiше, напiвводними рослинами стали псилофiти. Вони росли на берегах водних басей нiв, були невеликими, десь 30–40 см заввишки, i не мали листя. Зелене вбрання iм замiнювала луска. Псилофiти ще не мали корiння – це були вiдростки, якими вони закрiплювалися в мулi. А розмножувалися цi давнi рослини спорами, майже такими, як сучаснi папоротi. Аби прорости, спори мали потрапити у воду.

Сусiдами псилофiтiв були птеридофiти. Цi рослини теж розмножувалися спорами, але в деяких iз них на пагонах розвинулося зачаткове листя.

Трохи пiзнiше на суходiл почали виповзати й деякi мешканцi морiв та прiсних водоймищ, якi, правда, далеко вiд води не вiдходили. Вважають, що першими були комахи.

А морська фауна того часу майже не вiдрiзнялася вiд ордовицькоi. Побiльшало тiльки голкошкiрих. Окрiм цистоiдей тут тепер жили морськi лiлii, морськi зiрки, морськi iжаки тощо.

А ось трилобiтiв значно поменшало. Це трапилося тому, що в силурiйських морях з’явилися ракоскорпiони, якi дуже нагадували трилобiтiв, але були iхнiми запеклими ворогами. Цi жахливi хижаки мали мiцнi клешнi, голку на хвостi та отруйний шип.

Вiд ракоскорпiонiв утворилися iстоти, якi вже жили на суходолi, поблизу смуги прибою. Зовнi вони нагадували скорпiонiв, якi е iх прямими нащадками.

Але головною подiею у свiтi тварин силуру став бурхливий розвиток риб. Силурiйськi риби мало нагадували своiх нащадкiв.

Вони жили на днi й рухалися дуже повiльно. У них не було кiстяка, трикутнi плавцi щiльно прилягали до тiла, а на шкiрi та в ротi росли маленькi зуби. З часом у силурiйських риб сформувався кiстяк, зябровi дуги перетворилися на щелепи, а зуби на шкiрi стали лускою.

Перших хребетних риб зi щелепами називають акантодами, що в перекладi з давньогрецькоi означае «огидна колючка». Розмiрами й виглядом вони були дещо схожi на йоржiв.