Динозаври. Дитяча енциклопедія

Існуе кiлька теорiй (гiпотез) про те, як утворюються планети взагалi. Найпоширенiша з них стверджуе, що Земля, як i ii сусiди по Сонячнiй системi, близько чотирьох з половиною мiльйонiв рокiв тому утворилася з великоi газовоi туманностi. Планета почала притягувати до себе пиловi частинки й космiчнi уламки-метеорити i поступово збiльшувалася в розмiрi.

Дрiбненькi частинки пиловоi хмари лiтали в космосi з шаленою швидкiстю i пiд час ударiв дуже розiгрiвалися. Тому Земля вiдразу пiсля народження була гарячою.

Але температура космiчноi порожнечi залишалася низькою, тому планета потроху почала охолоджуватися.

Процес цей тривав дуже довго. На розпечену рiдку поверхню планети нескiнченним дощем сипалися метеорити та болiди (так називають величезнi метеорити). Падаючи на розплавлену земну поверхню, вони подiбно до грудочок землi, кинутих у болото, залишали на поверхнi слiди, якi пiсля застигання ставали першими горами та плоскогiр’ями.

Минав час.

Поверхня планети ставала дедалi твердiшою, а кiлькiсть космiчних гостей iз зменшенням пиловоi хмари теж меншала. Але процеси утворення рельефу планети тривали. Земля здригалася вiд землетрусiв. Мiльйони потужних вулканiв вивергали на ii поверхню потоки лави i дощi вулканiчних бомб та обсипали ii вулканiчним попелом. Усе це застигало й теж утворювало гiрськi ландшафти. А там, де вулканiв не було i земна поверхня остигала, вкриваючись корою, з’являлося дно майбутнiх океанiв.

Поступово з вулканiчних газiв та водяноi пари, що iх вивергали вулкани, утворилася атмосфера Землi. З часом, коли планета значно охолонула, пара почала осiдати на ii поверхню водою. Всi низини заповнилися нею i стали океаном – колискою земного життя. Першi його ознаки з’явилися десь 3,5 млрд рокiв тому в морських глибинах, причому на досить великiй глибинi, бо на поверхнi умов для цього не було: все живе знищувалося ультрафiолетовим випромiнюванням Сонця.

Газова туманнiсть

В атмосферi планети не було кисню. Здебiльшого вона складалася з вуглекислого газу, метану та амiаку. Над землею гримiли страшеннi, майже безперервнi грози. Нищiвне ультрафiолетове випромiнювання Сонця загрожувало всьому живому. Однак це сприяло рiзним хiмiчним реакцiям, i поступово у водi почали накопичуватись органiчнi речовини.

У первiсних океанах було розчинено багато кислот, солей та лугiв.